"геноцидна вавка"..

Колишній в'язень "Ізоляції", журналіст і письменник Станіслав Асєєв розповів про те, що відбувається в концтаборі, який окупанти створили на території занедбаного заводу в Донецьку.

"Ізоляція" - це колишній завод, на території якого розташована база бойовиків і концтабір, пояснив він.

"Вони просто захопили цю територію, з одного боку там обладнали військову базу "ССО МГБ", де розмістили техніку - танки, БТРи, боєкомплект, які також розвантажуються і завантажуються руками полонених. З іншого боку - адміністративні приміщення колишнього заводу просто обладнані під камери. І особливе значення там мають підвали. ... з одного боку - підвали для полонених, де сидів зокрема і я, з іншого боку - підвали для тортур", - розповів Асєєв.

За його словами, окупанти і їхні найманці практикують в "Ізоляції" повний спектр військових злочинів і принижень людської гідності.

"Ми маємо справу з розгалуженою системою тортур, ми маємо справу зі зґвалтуваннями - як чоловіків, так і жінок, ми маємо справу з приниженнями людської гідності. Були випадки, коли в'язнів "Ізоляції" забивали під нари і змушували гавкати, як собак. Ми маємо справу з примусом до важкої фізичної праці як на території колишнього заводу, так і за його межами. ... І ми маємо справу навіть з убивством в'язнів. Хоча насправді невідомо, що гірше - померти чи перебувати в такому стані", - розповів колишній в'язень "Ізоляції".

"Це точно не в'язниця, і, взагалі-то, під колонію вона теж не підпадає, тому що колонія має чітку класифікацію. Там є все-таки якісь норми, правила поведінки, зокрема між самими ув'язненими. І "Ізоляції" жодних кордонів немає, тому за низкою ознак це, справді більше сучасний концентраційний табір", - пояснив він.

Асєєв додав, що туди потрапляють не тільки українські патріоти, а й найманці.

"Я перебував там 28 місяців, і не було жодного дня, щоб я не сидів із так званим "ополченцем"", - підкреслив журналіст.

https://censor.net/ua/n3236534

...За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто - від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання - вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів. Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку - відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після». Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.

... були й ті, хто на сучасній Московії, від тортур, розум втратив.

Із останнього, в Криму, затримали журналіста, зізнання електрострумом вибивали. Ну а так, дурня ж про геноцид, про безмежну жорстокість "братів". Як там на Московії кажуть - "бьет, значит любит".

Российское госагентство "Россотрудничество" и его филиал в Украине "Русский центр науки и культуры в Киеве" организовали конкурс, в котором Тараса Шевченко назвали "российско-украинским поэтом". Его итоги были подведены еще 10 марта.

На это обратил внимание вице-президент Всемирного конгресса украинцев в Южной и Западной Европе, председатель Союза украинцев в Португалии Павел Садоха и обратился с открытым письмом-протестом к президенту Владимиру Зеленскому. Сейчас на инцидент отреагировали в МИД и СНБО Украины, передает "Радио Свобода".

"В связи с манипулятивными и дерзкими посягательствами страны-агрессора на историко-культурное и философское наследие Т. Г. Шевченко, отмечаем, что национальная самоидентификация Кобзаря – непримиримого борца за национальное и духовное возрождение Украины, освобождение нашей Родины из-под гнета России – не может вызывать никаких сомнений. МИД отрицает любые российские нарративы о Т. Г. Шевченко", – заявили в Министерстве иностранных дел.

В ведомстве отметили, что Российский центр науки и культуры в Киеве является единственным в Украине государственным учреждением России с функциями культурного представительства. И, согласно договору между Кабинетом министров и правительством РФ об учреждении и условиях деятельности информационно-культурных центров от 27.02.1998 года, в Москве создан и функционирует Национальный культурный центр Украины. В ответе МИД говорится, что это украинское представительство не имеет филиалов в других городах России.

В Совете нацбезопасности и обороны, отвечая на запрос, заверили, что рассмотрят вопрос о прекращении Российским центром науки и культуры работы в Киеве, но если поступит соответствующее представление от "президента Украины или другого субъекта законодательной инициативы".

https://plus.obozrevatel.com/crime/v-rossii-shevchenko-nazvali-rossijsko-ukrainskim-poetom-v-mid-i-snbo-otreagirovali.htm?fbclid=IwAR2b7VeqwmgDKdbvRF2hyOrPi1TatCQilgtR1IhHNv6L8lItcJ0COqZBang

Останній абзац, дуже сподобався. Це ж як бубочка може попіаритися, ну якщо не злякається.

Щодо пана Тараса, то це навіть смішно. З творчістю Шевченка, на Московії не знайомі, а все туди ж, нашинськое.

Пан Тарас, може й не дуже заглиблювався в часи Київської Русі, а от про "переяслівську раду", серце в нього боліло.

“Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине…
За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра??…засівали,
І рудою поливали…
І шаблями скородили.
Що ж на ниві уродилось??!!
Уродила рута…рута…
Волі нашої отрута.”

Як негарно вийшло, по відношенню до "русского центра науки и культуры".

За часів імперії та советщини, та й зараз, росіянам здається, що всі поневолені ними народи, були не лише їхніми підданими, але ще й примножували славу їхнього "отечества". Так їх совісті затишніше було, бо вони ж не тільки поневолили, а начебто одарили нас своєю "неперевершеною культурою" та неймовірно "сучасною мовою" ординської "цивілізації".

Так скажімо, дозволили рядом постояти зі своєю величчю, ну й примножити славу Московії.

Ну як таке можна не цінувати? Та тільки в ноги впасти. Але чомусь ніхто не падав.

Процитую пана Тараса.

“Брате Микито, треба би тебе полаяти, та я не сердитий. Нехай буде так як робиться, за що я хочу тебе лаяти, чому ти як тільки получив моє письмо, до мене не написав, бо я тут турбувався, трапляється, що письма з грішми пропадають — а вдруге за те, що я твого письма не отримаю — чорт зна по якому ти його скомпонував чи по нашому, чи по московському — ні се, ні те, а я ще тебе просив, щоб ти писав по своєму, щоб я хоч твоїм письмом побалакав на чужі стороні язиком людським…Скажи Іванові Федерці нехай він до мене напише письмо окреме — та тільки не по московському, а то читати не буду…”

Яка несподіванка для "россотрудничества".

https://www.facebook.com/alex.golobuckij

Зеленський в інтерв'ю Le Figaro: “Хіба ми очікували такого удару від Росії? Хіба ми могли подумати, що вони окупують Крим і Донбас? Хіба ми думали, що у нас будуть такі погані стосунки? А чому вони погані? Тому що КОЛИ ЙДЕ ВІЙНА МІЖ БЛИЗЬКИМИ – це болючіше в рази, ніж війна з чужими “.

"1+1" і "Радіо Свобода" практично одночасно запустили сюжети, як "прості українці" не вірять, що Путін поганий, а Росія - ворог: "Нікагда не билО і нє будет! І нє вєрьтє нікаму! Била харашо і будєт харашо! Када нас саєдінят, єщьо будєм ми вмєстє с Расієй!", "Ми на Путіна не скажем. І Путін "не такий" - то ето такоє?! Росія наоборот, як ота квочечка, усіх собирає. Всих собирає до кучечки! Шоб жить в дружбі, в ладу!".

Отгеноцижиний нарід... їх скільки не глалтуй, скільти над ним не знущайся, скільки не вбивай, а все рівно "близькі" та до купки. От можуть вони зрозуміти що є гідність? Та ніколи, а тому "гідність" для них завжди буде гидотою, яка руйнує їх холопський світ

Ядовитое солнце ложной  свободы отбрасывает тень на человека. Тень с рогами и копытами. Но человек не то, он все равно продолжает бороться за чужой майбах и образ жизни в рюмочной в Зюзино с full house, непонятно как переместившейся из приличного жилища в клетуху в том же Зюзино.  А вокруг вращаются полости Малянова, которые тот мечтает оставить в наследство своим потомкам, Произошедшим якобы из естественного отбора, а на самом деле запертых в маразме спрофанированной биомашины. Между тем 2+2 = 5 продолжает будоражить умы существующих в псевдонаучной парадигме, где столкновение частиц с выбросом энергии трактуется как синергия и не побуждает искать реальную причину в виде еще одной новой частицы, пополнившей таблицу Менделеева, лишь бы только не открыть периодический закон, там, где его посконно-сермяжно не принято открывать. И нет причин искать и приводить примеры сводимости, как пример сводимости нового к старому, наподобие разных трактовок обобщенных функций. Да сводимость есть, эквивалентность есть, но почему не знаю и примеров привести не могу, ибо так дядя сказал. Зато синергия с потерей энергии превращается в сознании в норму эквивалентную воровству рулона туалетной бумаги у самих себя. Неравенство треугольника равнотрансформируется в чудо синергии, просто потому, что в данной одномерной геометрии не существует углов.

До тех пор, пока мы не избавимся от последнего пользователя ФОРТРАН, у остальных нет шанса достигнуть профессионального статуса!

Корреспондент Computerworld (начало 70-х годов)

http://lib.ru/ANEKDOTY/non_pas.txt

Клятая ретроструктура!

До тех пор, пока мы не избавимся от последнего умного, у остальных нет шансов прикинуться умными.

До тех пор, пока мы не избавимся от последнего бизнесмена, у остальных нет шансов стать бизнесменами.

До тех пор, пока мы не избавимся от последнего верующего, у остальных нет шансов стать верующими.

До тех пор, пока мы не избавимся от последнего аристократа, у остальных нет шансов пробраться в элиту.

До тех пор пока мы не избавимся от последнего человека, у остальных нет шансов стать людьми.

До тех пор пока мы не избавимся от Путина, ядовитое солнце ложной свободы не воссияет.

И так далее, и тому подобное.

Проклятый шизофреник и буддист Иисус якобы возжелал забраться на трон. Ага, конечно. 20 раз. :)