Душі вишивані мотиви -настрії )
+4
Nataly1
vladilen
Niggi
Svetik
8 користувачів
Сторінка 1 з 4
Сторінка 1 з 4 • 1, 2, 3, 4
Душі вишивані мотиви -настрії )
ЛІТНІЙ_МОТИВ
Як передати аромат словами,
Вмістити літо у стрункий рядок,
Колиску трав і колискові гами,
І по стежині-нитці кожен крок?
Як передати всю мінливість хмари,
Що задивилась в дзеркало води,
Спекотний день, який дощами марить
І перші достигаючі плоди?
Як передати все бажання жити
Миттєвостями шелесту листків,
З яких на це єдине літо зшиті
Деревам малахітові хустки?
Як передати сонячних зайчаток
На склі вікна, яке відкрите в сад,
І відчуття, що літо – це початок
Щоб йти в життя не дивлячись назад.
Надія Семена
Останній раз редагувалося: Svetik (Сб Серп 22, 2020 8:44 am), всього регувалося 1 раз(-и)
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Август надо цедить медленно, как грушевый ликер.
Наливать в маленькую рюмку , отхлебывать по капле , а сквозь рюмку смотреть на солнце...
Августовские ночи надо разбавлять огнями свечей, молоком, налитым в плошку для домового, мурлыканьем кота и стрекотом кузнечиков.
Августовские дни надо закладывать меж страниц книг, как закладки, чтобы потом вытряхивать их жар, в промозглом ноябре достав эту книгу с полки...
И заклинаю вас, ну не вопите вы на всех углах : "Ой, вот и август, вот и осень"...
Ну куда вы торопитесь?
Остановите часы. Пейте по капле...
Рэй Бредбери.
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Не верь мне в полночь - я могу солгать
Рапсодия точна наполовину
У лунных нот особая тетрадь
И Ты ей оправданье, и причина.
На горизонте шёлковой парчи
Шато сияет синим виноградом,
И стрелок одинокие лучи
На циферблате дремлют...Так и надо:
Я с вечностью давно держу пари
Я помню всё. Ты помнишь только имя,
От зАмка заржавевшие ключи
Перебирая зимами седыми.
И рук твоих, и пальцев белизна
Меня тревожит снами в полнолунье,
И каждая руанская весна
По рекам разливается безумьем...
Огнём неутолённых парусов
Пылают мачты, вены такелажа
Шато Марго - я снова твой улов,
Тюльпан за декольте её корсажа
Не верь мне в полночь - я могу солгать,
Рапсодия верна наполовину
Но, лунная исписана тетрадь
И Ты её и правда, и причина
Снежный Рыцарь. "Тюльпан"
Рапсодия точна наполовину
У лунных нот особая тетрадь
И Ты ей оправданье, и причина.
На горизонте шёлковой парчи
Шато сияет синим виноградом,
И стрелок одинокие лучи
На циферблате дремлют...Так и надо:
Я с вечностью давно держу пари
Я помню всё. Ты помнишь только имя,
От зАмка заржавевшие ключи
Перебирая зимами седыми.
И рук твоих, и пальцев белизна
Меня тревожит снами в полнолунье,
И каждая руанская весна
По рекам разливается безумьем...
Огнём неутолённых парусов
Пылают мачты, вены такелажа
Шато Марго - я снова твой улов,
Тюльпан за декольте её корсажа
Не верь мне в полночь - я могу солгать,
Рапсодия верна наполовину
Но, лунная исписана тетрадь
И Ты её и правда, и причина
Снежный Рыцарь. "Тюльпан"
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
https://www.youtube.com/watch?v=QLS3l7f-7zM
Мы все любим наши пыльные сапоги.
Пара, которая рассказывает тысячу сказок.
И как мы горим, чтобы сходить куда-то
С полным ветром в наших парусах...
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
https://www.youtube.com/watch?v=XVy2FgaqG0U
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
https://www.youtube.com/watch?v=gP2-FOyyEDA
Літо, до наступного літа...
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Я люблю, когда дождь за окном
Дел неважных смывает пыль
И проблем нерешённых ком
Превращает в мыльный пузырь
И размеренных капель стук
С ветром песню свою творят,
Когда ловит мой чуткий слух
То, о чём они мне говорят.
Они шепчут, что верно иду
И, что мне не помеха туман,
Что на этой дороге найду
Все ключи от замков,
Все лекарства от ран,
Что, подсвеченная в ночи,
Поведёт та дорога сама…
Вот о чём, когда всё молчит,
Говорят со мной дождь и туман
Н. Побоженская
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Я желаю вам тёплой осени!
Удивительно - светлых дней
И прозрачного неба просини,
Тишины золотых аллей.
Я желаю вам быть счастливыми
В листопаде летящих дней,
Очень нежными и красивыми,
И друг друга любить сильней.
Я желаю осенней мудрости:
С лёгким сердцем грехи прощать
И желания делать глупости,
Чтобы было что вспоминать!
Я желаю волшебной осени,
Удивительно - тёплых дней
Пусть исполнится всё, что просите
И отыщется поскорей!
И. Буланова
Удивительно - светлых дней
И прозрачного неба просини,
Тишины золотых аллей.
Я желаю вам быть счастливыми
В листопаде летящих дней,
Очень нежными и красивыми,
И друг друга любить сильней.
Я желаю осенней мудрости:
С лёгким сердцем грехи прощать
И желания делать глупости,
Чтобы было что вспоминать!
Я желаю волшебной осени,
Удивительно - тёплых дней
Пусть исполнится всё, что просите
И отыщется поскорей!
И. Буланова
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
https://www.youtube.com/watch?v=OmDxM5PuUKw&list=RDiIFdwpY2txg&index=7
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
https://www.youtube.com/watch?v=JGBJ2esZ_T4
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Нема держави без людей,
Нема людського без людського,
Якщо народ німий плебей,
Чужинське в нім панує слово.
Немає без людей добра,
Де їх нема - лишень тварини,
В звірячих лапах крім кайла
Скривавлена душа людини,
Що звіри вирвали з грудей
Та на вівтар несуть чужинцю,
Нема людини без людей,
Лишень тварини у звіринці.
Не буде й правди між тварин,
Тваринам лиш - батіг та грати,
А людям - вічність домовин,
Звірьми по смерті вже не стати.
Й надій не буде без людей,
Тварини - забавка чужинця,
Якщо народ німий плебей,
Й нащадки житимуть в звіринці.
Костянтин Ладуренко
Нема людського без людського,
Якщо народ німий плебей,
Чужинське в нім панує слово.
Немає без людей добра,
Де їх нема - лишень тварини,
В звірячих лапах крім кайла
Скривавлена душа людини,
Що звіри вирвали з грудей
Та на вівтар несуть чужинцю,
Нема людини без людей,
Лишень тварини у звіринці.
Не буде й правди між тварин,
Тваринам лиш - батіг та грати,
А людям - вічність домовин,
Звірьми по смерті вже не стати.
Й надій не буде без людей,
Тварини - забавка чужинця,
Якщо народ німий плебей,
Й нащадки житимуть в звіринці.
Костянтин Ладуренко
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Niggi- Сообщения : 426
Дата регистрации : 29.07.2020
Откуда : Donetsk - Vinnitsa
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Калина міряє коралі
А ти летиш по магістралі
Життя — це божевільне раллі
Питаю в долі
А що далі?
Ліни Костенко
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
И спускаясь по лестнице, вниз, босиком,
Там, где волны ласкают багровый закат,
По песку раскалённому мчась мотыльком,
Вдруг споткнулась, о жгучий и пристальный взгляд...
Он не смог объяснить, ни тогда ни сейчас,
почему потянуло на старенький пирс,
Наважденье какое-то, прихоть и блажь,
Или памяти странный, фривольный каприз,
Будто вкус карамельный, чуть кислый, ржаной,
На мгновенье те годы обратно вернул,
Когда вместе по пляжу гуляли с отцом,
Тёплый ветер солёный в лицо прямо дул,
и ворвавшись в тот дивный, уютный покой,
мимолётным виденьем по пляжу скользя,
тонкий девичий стан промелькнул над волной,
ароматом сирени мечты оборвав,
и скользнув по плечам, полетел на песок,
сарафан изумрудный с рисунком чудным,
и прозрачный, лиловый парео-платок,
обнажая фигуру, что скрыта под ним,
колокольчиков смех, хрусталём по волнам,
и фигурка скрывается в пене морской...
Он стоит наблюдая, не веря глазам,
Ведь во снах Её видел, бесспорно такой,
Бесшабашной, весёлой, наивной слегка,
Откровенно и искренне, любящей жизнь,
со смешинкой внутри, голубые глаза,
расплескалась где моря, небесная синь,
И не думая кроме тех глаз, ни о чём,
уронив на песок безупречный пиджак,
по колено в солёные волны шагнув,
Её встретил из волн, с полотенцем в руках...
Макс Терн
Там, где волны ласкают багровый закат,
По песку раскалённому мчась мотыльком,
Вдруг споткнулась, о жгучий и пристальный взгляд...
Он не смог объяснить, ни тогда ни сейчас,
почему потянуло на старенький пирс,
Наважденье какое-то, прихоть и блажь,
Или памяти странный, фривольный каприз,
Будто вкус карамельный, чуть кислый, ржаной,
На мгновенье те годы обратно вернул,
Когда вместе по пляжу гуляли с отцом,
Тёплый ветер солёный в лицо прямо дул,
и ворвавшись в тот дивный, уютный покой,
мимолётным виденьем по пляжу скользя,
тонкий девичий стан промелькнул над волной,
ароматом сирени мечты оборвав,
и скользнув по плечам, полетел на песок,
сарафан изумрудный с рисунком чудным,
и прозрачный, лиловый парео-платок,
обнажая фигуру, что скрыта под ним,
колокольчиков смех, хрусталём по волнам,
и фигурка скрывается в пене морской...
Он стоит наблюдая, не веря глазам,
Ведь во снах Её видел, бесспорно такой,
Бесшабашной, весёлой, наивной слегка,
Откровенно и искренне, любящей жизнь,
со смешинкой внутри, голубые глаза,
расплескалась где моря, небесная синь,
И не думая кроме тех глаз, ни о чём,
уронив на песок безупречный пиджак,
по колено в солёные волны шагнув,
Её встретил из волн, с полотенцем в руках...
Макс Терн
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Вранці усім сказали, що хліба не привезуть,
а ті, що чекають хліба, нехай вже його не ждуть.
Великим важким камінням із наших священних скель
закидало безпросвітно єдиний до нас тунель.
І щоби звільнити входи, розчистити в місто шлях,
зібрали усіх дорослих та пояснили так:
«Тунель – не природне диво. Колись його не було,
містечка не існувало, лиш кілька ялин росло.
Тут геть бракувало неба, не сяяли зорі в річках,
а пращури бачили Місяць лише у міфічних снах.
І щоб милуватися сонцем, дивитись на неба пастель,
вони за півсотні весен у горах пробили тунель.
Крізь нього текли каравани із конче потрібним добром,
а зоряні океани вже стали не тільки сном.
Тож хто зголоситься розбити каміння навальну твердь?
Інакше до міста вже завтра загляне зловісна Смерть».
І вийшло з тисячі люду чотири ремісники:
перший – заради слави, другий – за хліб і чарки,
я – бо схотів для тебе дістати зорю, відтак –
четвертий пішов знічев'я, погодився просто так.
Рубали каміння люто, не спали ні вдень, ні вночі.
Першим зламався перший, не пояснивши причин.
Другим відмовився другий, що хліба бажав і вина,
сказав, просто жити хоче, та й дуже болить спина.
І я від натуги падав, вже думав: помру, однак...
мене витягав з-під завалів, отой що пішов просто так.
Коли вже я непритомнів через нестачу сил
рухати, розбирати десятки важезних брил,
на вухо хрипів по-вовчи: "Тримайся, терпи, козак!" –
той, хто валити каміння погодився просто так.
І я був упевнений в тому, що скільки б каміння не згріб –
будуть для тебе зорі, ну а для решти – хліб.
Про це, та чому не зламались, чом вижили ми і як,
знатимуть, певно, небо
і той, хто пішов просто так.
Anatoliy Anatoliy
а ті, що чекають хліба, нехай вже його не ждуть.
Великим важким камінням із наших священних скель
закидало безпросвітно єдиний до нас тунель.
І щоби звільнити входи, розчистити в місто шлях,
зібрали усіх дорослих та пояснили так:
«Тунель – не природне диво. Колись його не було,
містечка не існувало, лиш кілька ялин росло.
Тут геть бракувало неба, не сяяли зорі в річках,
а пращури бачили Місяць лише у міфічних снах.
І щоб милуватися сонцем, дивитись на неба пастель,
вони за півсотні весен у горах пробили тунель.
Крізь нього текли каравани із конче потрібним добром,
а зоряні океани вже стали не тільки сном.
Тож хто зголоситься розбити каміння навальну твердь?
Інакше до міста вже завтра загляне зловісна Смерть».
І вийшло з тисячі люду чотири ремісники:
перший – заради слави, другий – за хліб і чарки,
я – бо схотів для тебе дістати зорю, відтак –
четвертий пішов знічев'я, погодився просто так.
Рубали каміння люто, не спали ні вдень, ні вночі.
Першим зламався перший, не пояснивши причин.
Другим відмовився другий, що хліба бажав і вина,
сказав, просто жити хоче, та й дуже болить спина.
І я від натуги падав, вже думав: помру, однак...
мене витягав з-під завалів, отой що пішов просто так.
Коли вже я непритомнів через нестачу сил
рухати, розбирати десятки важезних брил,
на вухо хрипів по-вовчи: "Тримайся, терпи, козак!" –
той, хто валити каміння погодився просто так.
І я був упевнений в тому, що скільки б каміння не згріб –
будуть для тебе зорі, ну а для решти – хліб.
Про це, та чому не зламались, чом вижили ми і як,
знатимуть, певно, небо
і той, хто пішов просто так.
Anatoliy Anatoliy
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Шерон Стоун:
"Мені не пощастило з найважливішими речами у житті - зі здоров'ям і зі шлюбом. Але я взяла себе в руки і просто вирішила жити далі.
Мені подобається спокійно ставати старше - це моя мета. У 2001 році у мене був сильний крововилив у мозок, так що альтернатива спокійному старінню мені добре відома. Відсоток тих, хто вижив після того, що перенесла я, дуже невеликий, але я якось впоралася. Потім я витратила два роки на те, щоб заново навчитися ходити, говорити і читати. Після цього будь-які розмови про зморшки мені здаються смішними.
Як сказав Вінстон Черчілль, якщо тобі треба буде пройти через пекло, йди якомога швидше.
На землі ніколи не буде повного світла і спокою. Але вони можуть існувати в твоїй голові.
У США живе 400 тисяч фарбованих блондинок з однаковими носами, однаковими гігантськими губами, перекроєними щоками і білосніжними зубами. Невже хтось знаходить їх привабливими?
Ава Гарднер була найвродливішою жінкою у світі. Чому? Вона ніколи нічого з собою не робила. Вона виглядала як жінка і ніколи не намагалася виглядати як дівчинка.
Коли дивишся на те, як дорослішають твої діти, ти дізнаєшся більше про життя і про себе.
У 58 років я зрозуміла, що краса йде зсередини. Для того, щоб бути красивою, треба робити те, що ти хочеш робити, і робити це кожного дня.
Я ось люблю танцювати і танцюю до знемоги”.
Так, панове, найголовніше - це бажання жити. Радіти сонячному променю, польовій квітці, горобцеві на гілці... У дитинстві вміння бути щасливими є майже у всіх, але не кожен може зберегти це вміння на все життя.
"Мені не пощастило з найважливішими речами у житті - зі здоров'ям і зі шлюбом. Але я взяла себе в руки і просто вирішила жити далі.
Мені подобається спокійно ставати старше - це моя мета. У 2001 році у мене був сильний крововилив у мозок, так що альтернатива спокійному старінню мені добре відома. Відсоток тих, хто вижив після того, що перенесла я, дуже невеликий, але я якось впоралася. Потім я витратила два роки на те, щоб заново навчитися ходити, говорити і читати. Після цього будь-які розмови про зморшки мені здаються смішними.
Як сказав Вінстон Черчілль, якщо тобі треба буде пройти через пекло, йди якомога швидше.
На землі ніколи не буде повного світла і спокою. Але вони можуть існувати в твоїй голові.
У США живе 400 тисяч фарбованих блондинок з однаковими носами, однаковими гігантськими губами, перекроєними щоками і білосніжними зубами. Невже хтось знаходить їх привабливими?
Ава Гарднер була найвродливішою жінкою у світі. Чому? Вона ніколи нічого з собою не робила. Вона виглядала як жінка і ніколи не намагалася виглядати як дівчинка.
Коли дивишся на те, як дорослішають твої діти, ти дізнаєшся більше про життя і про себе.
У 58 років я зрозуміла, що краса йде зсередини. Для того, щоб бути красивою, треба робити те, що ти хочеш робити, і робити це кожного дня.
Я ось люблю танцювати і танцюю до знемоги”.
Так, панове, найголовніше - це бажання жити. Радіти сонячному променю, польовій квітці, горобцеві на гілці... У дитинстві вміння бути щасливими є майже у всіх, але не кожен може зберегти це вміння на все життя.
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Робота Луі Жовера
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Я іноді своїх боюся снів,
боюсь настільки, що боюсь заснути,
боюсь, що може статись, може бути,
що сни мої – предтечі моїх днів.
У снах моїх чужі приходять в дім.
Для чого? Хто вони в моєму домі?
Ці люди темні. люди незнайомі?
І ранку жду, щоб зникли всі – мов дим.
Щоб зникло все: тривоги відчуття,
передчуття біди, самотність, туга...
І ось вона – бажана сонця смуга,
і ніч – не день, а сон – це не життя...
Миклош Форма
боюсь настільки, що боюсь заснути,
боюсь, що може статись, може бути,
що сни мої – предтечі моїх днів.
У снах моїх чужі приходять в дім.
Для чого? Хто вони в моєму домі?
Ці люди темні. люди незнайомі?
І ранку жду, щоб зникли всі – мов дим.
Щоб зникло все: тривоги відчуття,
передчуття біди, самотність, туга...
І ось вона – бажана сонця смуга,
і ніч – не день, а сон – це не життя...
Миклош Форма
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Зимовий вечір, сніг кружляє,
Легенько падає на все,
Та землю біло накриває,
Людей в казковий світ несе...
І в молодість нас повертає,
В ті романтичні, милі дні.
А в серці радість оживає,
Й напівзабуті вже пісні…
І почуття… Напівзабуті…
Прогулянки і вечори.
Ми молоді були й розкуті
Так само падав сніг згори…
А ми сміялися й любили,
Були наївні і смішні…
Сміливо в білий світ летіли
Й дороги в нас були ясні.
А сніг кружляє і кружляє,
І кличе нас в зимову даль…
Стежки в минуле застеляє,
Яке не вернеться, на жаль…
Красоткіна Надія
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Я тобі галантно не вклонюся,
Компліменту зроду не зліплю,
Тільки в очі ніжні задивлюся,
В них свою тривогу утоплю.
І коли химерною габою
Спеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,
Довго сон мені не йде до віч.
Довго білі таємничі крила
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти, крихітна, і мила,
І прозора, мов ранкова тінь.
І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи, неціловані і грішні,
Очі, божевільно голубі.
02.01.1957
Василь Симоненко
Компліменту зроду не зліплю,
Тільки в очі ніжні задивлюся,
В них свою тривогу утоплю.
І коли химерною габою
Спеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,
Довго сон мені не йде до віч.
Довго білі таємничі крила
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти, крихітна, і мила,
І прозора, мов ранкова тінь.
І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи, неціловані і грішні,
Очі, божевільно голубі.
02.01.1957
Василь Симоненко
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Svetik пише:Я тобі галантно не вклонюся,
Компліменту зроду не зліплю,
Тільки в очі ніжні задивлюся,
В них свою тривогу утоплю.
І коли химерною габою
Спеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,
Довго сон мені не йде до віч.
Довго білі таємничі крила
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти, крихітна, і мила,
І прозора, мов ранкова тінь.
І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи, неціловані і грішні,
Очі, божевільно голубі.
02.01.1957
Василь Симоненко
Классическая литература - это в чистом виде имитационное моделирование. Хочется спросить: это моделирование чего? Сразу ясно - достоинства. :) Неудивительно, что нынешнее население так легко подкупить на данный ломаный грош, а Достоевский для него монстр и говна кусок. :) Дура Цветаева понятия не имела о истинной сущности классики, поэтому поливала помоями Брюсова, проводя грань между ним и тем же Сологубом, хотя ей нужно было провести грань между собой и двумя этими персонажами. "Все станете зверями, - тоже, тоже!" и "Не сяду в сани при Луне и никуда я не поеду" - это два аспекта моделирование одной и той же ситуации. А вот ножки да ручки Цветаевой - это гiднicть во всех отношениях. Просто Сологуб оставляет лазейку для достоинства, зато от Брюсова этого днем с огнем не дождешься. Ибо Брюсов стремится добиться максимальной изоморфности модели и объекта моделирования, то есть достижения т.н. правдивости художественного образа. А Сологуб оперирует вторичными показателями, своей собственной реакцией на факт деградации. :) Вот и вся сермяжная сущность данной цветаевской писанины:
http://tsvetaeva.lit-info.ru/tsvetaeva/proza/geroj-truda-1.htm
Сомнительное выступление против всех и всяческих законов мироздания. :) Моделирование, построенное на неадекватной целевой функции отжима этого самого достоинства и требования заполучить его не в том месте, где его нужно искать. Что характерно для паразитов вообще, в каждом акте их жизнедеятельности. :) Ненависть к классике объясняется самой природой классики. Чтобы построить хорошую имитационную модель, для начала требуется деконструировать систему на компоненты. И не просто на компоненты, а на ключевые компоненты. То есть, как говаривал Шалтай-Болтай, - найти главное. А также определить ключевые взаимосвязи между компонентами и только потом перейти к стадии сборки. Оная деконструкция может доставить, и в каждой строчке классиков доставляет, массу неудобств потребителям и производителям гiднicтi и так называемого "хаоса". Каковой "хаос" начинает подчиняться абсолютно железной логике, стоит лишь его корректно деконструировать. :) Представляю себе, что будет, если так же корректно проанализировать всю эту "литературку" с позиций имманентной ей сущности и столь же имманентными методами. :)
Ну в чем суть аллергии: иммунной системе нефиг делать и начинает бросаться на чего угодно. И тут вы вводите еще дополнительные антитела. Есть риск возникновения автоиммунных заболеваний. Это как дразнить злую собаку. Может на хозяина броситься.
Ну естественно, если организм т.н. "белого человека" стабильно сидит на наркоте вот уже как минимум 2000 лет, а сейчас вообще подсел на химию, то иммунная система человечества его прихлопнет рано или поздно. :)
vladilen- Сообщения : 2329
Дата регистрации : 10.08.2020
Re: Душі вишивані мотиви -настрії )
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
В.Симоненко.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
В.Симоненко.
Svetik- Сообщения : 2459
Дата регистрации : 30.07.2020
Сторінка 1 з 4 • 1, 2, 3, 4
Сторінка 1 з 4
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
|
|