Геополітика

Тихоня пише:

Svetik пише:

Були, але ви за визгом з кремля, того не почули. Та й взагалs, що хотsли те й почули.

И подтвердить можете ? Или как обычно...

Svetik пише:

Тихоня пише:

Svetik пише:

Були, але ви за визгом з кремля, того не почули. Та й взагалs, що хотsли те й почули.

И подтвердить можете ? Или как обычно...

На слабо, Тіхонічка, ви будете перевіряти своїх друзів Крогера та Шамана.

Я про "без України нічого про Україну" й писала, й цитувала на Главреді. Ви не читали. Ви то до медведчука завітаєте, то на Шустера натрапите. А там про те не розповідали, тому п'ять років президентства Порошенко, повз вас пройшли. Більше того, усі майже тридцять років незалежності повз вас пробігли. А ви теперь хочете, що б я вам у 100500 раз, про все вами пропущене, розповіла?

Ну а теперь давайте ваше улюблене "съехали с теми".

Прес-служба міністерства оборони США, 1 квітня 2021:

«Міністр оборони Ллойд Дж. Остін сьогодні спілкувався по телефону з міністром оборони України Андрієм Тараном, щоб обговорити ситуацію з безпеки у регіоні (України). Міністр Остін підтвердив непохитну підтримку з боку США суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень України. Він засудив нещодавню ескалацію російських агресивних та провокаційних дій на сході України та висловив співчуття міністру Тарану з приводу загибелі чотирьох українських військовослужбовців 26 березня

Міністр Остін підтвердив зобов’язання США по підсиленню спроможності збройних сил України з метою ефективнішого захисту від російської агресії. З 2014 року Сполучені Штати виділили Україні допомогу в галузі безпеки на суму понад $2 мільярди, включаючи нещодавно оголошений пакет у 125 мільйонів доларів США, що містить оборонну зброю та надає інші ключові можливості для підвищення ефективності враження противника, управління та контролю та можливість збройних сил України бути обізнаними з поточною ситуацією.

Міністр Таран висловив вдячність за відкритий діалог та подальшу підтримку».

Прес-служба держдепартаменту США, 31 березня 2021:

«Сьогодні держсекретар Ентоні Дж. Блінкен спілкувався по телефону з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Держсекретар підтвердив непохитну підтримку з боку США суверенітету та територіальної цілісності України в умовах триваючої агресії Росії на Донбасі та в Криму. Він висловив занепокоєння ситуацією з безпекою на сході України та висловив співчуття з приводу недавньої загибелі чотирьох українських військовослужбовців. Держсекретар Блінкен підкреслив важливість просування верховенства права та економічних реформ для зміцнення демократичних інституцій України та подальшої її євроатлантичної інтеграції.

Держсекретар та міністр закордонних справ також обговорили зусилля щодо протидії пандемії COVID-19 та просування наших спільних інтересів у боротьбі з наслідками зміни клімату».

Прес-служба голови Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США, 31 березня 2021:
«Сьогодні голова голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк А. Міллі спілкувався з керівником Генерального штабу збройних сил України генералом Русланом Хомчаком.
Вищі керівники обговорили поточну ситуацію з безпекою у Східній Європі.
Україна є ключовим партнером НАТО і відіграє вирішальну роль у підтримці миру та стабільності в Європі».

Прес-служба голови Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США, 31 березня 2021:
«Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк А. Міллі сьогодні розмовляв по телефону з начальником російського генерального штабу генералом Валерієм Герасимовим.

Два військові керівники обмінялись думками з питань, що становлять взаємний інтерес.

Відповідно до минулої практики, обидва погодились не розголошувати деталі їхньої розмови».

Як повідомляє Politiсo, Європейське командування збройних сил США підвищило статус своєї бойової готовності до найвищого рівня після відновлення боїв на сході України та після того як російські війська почали нарощувати військову техніку вздовж кордону.

І короткий коментар. Те, що відбувається на фронті та концентрація російських військ на кордоні з Україною, знаходиться у зоні постійної уваги вищого політичного та військового керівництва США.

Серед усіх чотирьох офіційних повідомлень, я би особливо виділив найкоротше, останнє, про дзвінок генерала Міллі очільнику російського генштабу. Тому що, вочевидь, генерал Міллі пояснив російському «колезі», що чекає на Росію у разі наступу на Україну.

США підтримували, підтримують та будуть підтримувати Україну.

Хотя министр позировал на протокольных фото в маске FCKNG QRNTN и сопроводил свой визит обильной антизападной риторикой, обвиняя США в глупости и неумении вести дипломатию и одновременно восхваляя могущество и политическое влияние КНР, - ему не удалось договориться с китайским коллегой Вэй И о том, чтобы вместе дать отпор санкционному давлению Вашингтона.

Начиная свой визит, Лавров прямо заявил, что преследует такую цель. Москва хотела бы «сформировать максимально широкую коалицию стран, выступающих против односторонних санкций», сказал министр в интервью китайским СМИ.
Санкции сближают Россию и Китай - Вашингтон стремится ограничить технологическое развитие двух стран, поэтому надо «укреплять свою самостоятельность», аргументировал он.


В частности, предлагал Лавров, «нужно отходить от использования контролируемых Западом международных платежных систем».

«Нужно снижать санкционные риски путем укрепления своей технологической самостоятельности, путем перехода к расчетам в национальных валютах и в мировых валютах, альтернативных доллару», - говорил министр.

Спустя неделю, вернувшись в Москву, Лавров констатировал, что Россия и Китай не будут предпринимать совместные действия в ответ на санкции Запада.

«Не думаю, что будем синхронизировать наши ответы на санкционные «выходки», - сказал Лавров в интервью программе «Большая игра» на Первом канале. Он добавил, что военного союза между Россией и КНР также не предвидится.

«Наши отношения с Китаем совсем другие, нежели отношения классического военного союза. Может быть, они даже более близкие в определенном смысле», - заявил Лавров.

На предложение отказаться от SWIFT Лаврову недвусмысленно ответил ЦБ Китая, который в дни его визита - 24 марта - объявил о расширении сотрудничества с системой.

Совместное предприятие, открытое SWIFT и четырьмя китайскими банками, начнет предоставлять услуги внутри КНР, сообщил регулятор, добавив, что это сделает трансграничные платежи более стабильными и безопасными.

Ничего не сообщил Лавров и о возможных инвестициях Китая в Россию, которых Кремль тщетно ждет с момента аннексии Крыма и развала отношений с Западом.

По данным ЦБ, объем прямых инвестиций из КНР на октябрь 2020 года составлял ничтожные 1,8 млрд долларов, или 0,4% от общего объема вложений иностранцев в реальный сектор экономики РФ. По сравнению с 2014 годом эта сумма упала в 2,3 раза.

В качестве объекта для инвестиций и источника дешевого сырья Китай выбрал Иран, с которым на прошлой неделе заключил соглашение о сотрудничестве и инвестициях на 400 млрд долларов.

https://www.finanz.ru/novosti/aktsii/kitay-otkazalsya-vmeste-s-rossiey-otvechat-na-sankcii-ssha-1030270601

Переговоры президента Турции Тайипа Эрдогана и его украинского коллеги Владимира Зеленского, прибывшего в Турцию с визитом субботу, начались в Стамбуле, сообщила администрация турецкого лидера.
"Переговоры президентов Турции и Украины начались", - говорится в сообщении.

Ставка Зеленского на Турцию в конфликте с Россией выглядит абсолютно логичной. Сколько бы ни распинался наш бункерный сиделец про нерушимую дружбу с Турцией, война с ней уже идёт, причем однозначно определить, кто в этой войне агрессор, а кто — обороняющаяся сторона, нельзя.

В 15 году гениальный стратег вторгся в зону жизненных интересов Турции и буквально через два месяца получил первое предупреждение — сбитый самолет. Война — штука непростая, это вам не блокадников грабить и не пенсионеров обворовывать. В нее нельзя по-чуть-чуть. Ты или воюешь, или пускаешь сопли. Путин предпочел пускать, и ответил на сбитый самолет соплями. А на Востоке такие вещи чувствуют сразу.

Я понимаю, что можно возразить — а что, на сбитый самолет надо было отвечать? Воевать? Ответ очевиден — не надо было лезть в Сирию. Тогда и не пришлось бы задавать эти идиотские вопросы. Правда, и про Сирию ответ неполный — не нужно было строить Турецкий поток, тогда не пришлось бы очертя голову влазить в Сирию. Но и Турецкий поток — не начало истории. Там до него был Южный поток, а до него — идея обхода Украины, а до нее — две газовые войны, а до них — Мюнхенская речь. Вся политика Путина, подчеркну — вся — это бесконечная цепь стратегических просчетов и катастрофических провалов.

Ну, а в Сирии Эрдоган понял главное — Путин банальный трус. В политическом плане, а возможно, и в обычном человеческом понимании. Сс..кло. Плюс за ним стоит не Советский Союз с его ресурсом и технологической мощью, а разграбленное до нитки пространство, к чему (разграблению) собственно Путин с подельниками приложил и свои усилия.

Проект Эрдогана «Великий Туран» - он же «логистическая сверхдержава» (а если уж совсем буквоедски, то это два проекта, взаимно переплетающихся и взаимно усиливающих друг друга), в общем, этот проект затрагивает не просто зоны жизненных интересов России, а прямо требует вторжения в эти зоны и выдавливание России из них. Если это не называется «враг», то я просто не знаю, как можно это еще назвать.

Блеянье Путина про дружбу и партнерство в данном случае воспринимается только как слабость. Сомневаюсь, что Эрдоган это воспринимает иначе и уж тем более сомневаюсь, что это воспринимают иначе все остальные.

При чем здесь Украина? Я уже писал о том, что «логистическая сверхдержава» построена на контроле важнейшего мирового (точнее, одного из двух важнейших) торговых перекрестков мира: транзитного пути поставки товаров из Азии в Европу. Украина в силу географии занимает здесь одно из ключевых мест. Поэтому для Эрдогана нет иных вариантов, кроме экспансии как в направлении Средней Азии, так и «от можа до можа», как говорят поляки — от черноморского побережья до побережья балтийского. А в будущем, возможно, еще и вдоль Поволжья. Планы и проекты грандиозные, но в отличие от нашей знати, обеспокоенной в основном прожиранием страны, это планы развития. И, конечно, они не гарантированы успешным завершением. Но это нельзя узнать, не попробовав реализовать задуманное.

Украина, находясь в зоне влияния и интересов США (ровно по той же геоэкономической причине — как транзитная территория между Россией и Европой) очевидно тяготится своей ролью. США — это гигантская корпорация, а потому обратить на себя внимание руководства этим гигантом чрезвычайно сложно. А уж тем более дождаться решения твоих мелких проблемок. Логика подводит Киев к посредничеству и вассалитету менее крупного образования, у которого найдется больше времени, чтобы выслушивать настырные просьбы. Турция в этом смысле подходит очень даже вполне. Мало того — у Киева есть что предложить. Это, конечно, Крым. Ни у кого нет ни малейших сомнений, что рано или поздно, но Крым перестанет быть российским. Настолько топорно, как Путин, провести его присоединение, это нужно было еще очень сильно умудриться. Пожалуй, с гениальностью плана может соперничать только присоединение Кувейта к Ираку (кстати, там исторических обоснований возвращению в родную гавань ничуть не меньше).

Столь же понятно, что Украина Крым не потянет. А потому самое простое, что можно сделать — пообещать его Турции. В будущем. В обмен на помощь. Не сказать, что приз имеет сейчас какую-то высокую ценность, так как по факту Украина им не владеет, а потому цена Крыма в таких обещаниях явно невелика. Но элементарная логика подсказывает, что Киев просто обязан предложить Турции Крым после того как... А это уже предметный разговор.

Сотрудничество и партнерство лучше всего проявляются в совместной деятельности. А потому возвращение Донбасса — это та деятельность, где интересы Киева и Анкары во многом совпадают. Не во всем, и даже далеко не во всем, но совпадений достаточно много.

Нельзя сказать, что кремлевская шпана этого всего не понимает. Нужно совсем быть ушибленным передачами российского телевидения, чтобы этого не понимать, а кремлевские вряд ли смотрят телевизор — даже их бронебойная психика не выдержит. Однако ответ выглядит традиционным — Кремль угрожает закрыть туристическое направление. Сначала на месяц, там — посмотрим. Это один-в-один ответ на сбитый самолет, когда Путин не нашел ничего более достойного, как запрет помидор. Трус и бездарь остался трусом и бездарью. Необучаемой бездарью к тому же. В прошлый раз это не помогло, не поможет и сейчас.

Позиция Украины во всех этих делах уже определилась. Украинская элита оказалась абсолютно бездарной во всех отношениях. Свой собственный национальный проект она так и не сумела создать. «Украина — не Россия» и «Украина — цэ Европа» - это не проект. Это согласие на вторичность и встроенность в чужой проект. В Европе Украину особо не ждут. США далеко. Остается встраиваться в турецкий проект. На правах туземной администрации, другой роли ей не отведут. И в этом смысле Украина совершенно неинтересна — она сама себя выбросила на обочину истории, и это целиком и полностью ее заслуга.

https://el-murid.livejournal.com/4716674.html

Украинская элита оказалась абсолютно бездарной во всех отношениях. Свой собственный национальный проект она так и не сумела создать. «Украина — не Россия» и «Украина — цэ Европа» - это не проект. Это согласие на вторичность и встроенность в чужой проект.

Наблюдая за телодвижениями пацанвы и переменой их настроений (от хихиканья "на мудозвон-шоу" до предупреждений террорюги Патрушева о терактах в Крыму) - создается впечатление, что консультации по "организации саммита" зашли в тупик. Проще говоря, на активный запрос из бункерной блат-хаты получен ответ "ваш звонок очень важен для нас, ожидайте". А на вопрос - "как долго ждать" - последовало что-то вроде "мы еще не внесли вас в график, у г-на Байдена очень напряженный режим работы, так что повисите на трубке, вам ответят через какое-то время..."

И тут братва напряглась: "Уж не кидалово ли? Какой-то базар вне понятий."
Ситуацию вполне можно назвать "Беспонтовый тупик Путина", когда ход Байденом сделан, но пацанва поставлена в унизительное положение просителей, когда лишний звонок в Вашингтон будет рассматриваться как сдача позиций и прыжки "опущенцев" из подворотни.

https://www.facebook.com/sasha.sotnik/posts/3788014937978010?__cft__[0]=AZUUrJZrPxNbrK8cJgKv1Rjeq2bCWfEA19Hg-dVKzrW56iiCvTDP1pNAtH28beZsKfRvEQsBGNLmh4xX89rT3pW1_omdqcsSLWukbbD27F8uPXbgYPLfPUudDAfpPj_TIZSWXg-vUl4quwIIH9ovqBqn&__tn__=%2CO%2CP-R

* Пресс-служба Белого Дома о разговоре Джо Байдена с путиным:
«Президент Джозеф Р. Байден сегодня поговорил с президентом России Владимиром Путиным. Они обсудили ряд региональных и глобальных вопросов.

Президент Байден также ясно дал понять, что Соединенные Штаты будут твердо защищать свои национальные интересы в ответ на действия России, такие как кибератаки и вмешательство в выборы. Президент Байден подчеркнул непоколебимую приверженность США суверенитету и территориальной целостности Украины. Президент выразил нашу обеспокоенность по поводу внезапного наращивания российской военной мощи в оккупированном Крыму и на границах Украины и призвал Россию к деэскалации напряженности. Президент Байден подтвердил свою цель построения стабильных и предсказуемых отношений с Россией в соответствии с интересами США и предложил в ближайшие месяцы встречу на высшем уровне в третьей стране для обсуждения всего спектра проблем, стоящих перед США и Россией».

Замечу, что уже встречал неправильный перевод ответа пресс-секретаря Белого Дома Джен Псаки на вопрос о том, означает ли «в ближайшие месяцы», что встреча состоится летом. Ошибка перевода состояла в том, что Псаки якобы ответила утвердительно на этот вопрос. На самом деле она сказала «Мы увидим. В ближайшие месяцы будет лето».

* Из ответа Псаки понятно, что конкретная дата встречи не определена. Как понятно и то, что такое предложение о встрече со стороны Джо Байдена скорее похоже на работу психолога с террористом, захватившим очень большое количество заложников, чем на что-либо другое. Как понятно и то, что для проведения такой встречи, о которой террорист мечтает, ему необходимо отступить о освободить заложников.

* Из других ответов Джен Псаки, касающихся российской агрессии, на брифинге во вторник:
«Госсекретарь Блинкен и министр обороны Остин сейчас находятся в Брюсселе. Они обсуждают со своими коллегами ряд тем, включая наращивание (российской) военной мощи на границе, поэтому я не буду забегать вперед. Я ожидаю, что они сделают заявление, когда эти обсуждения завершатся.

Любой подход, взаимодействие или действия, касающиеся России будут осуществляться согласованно».

На вопрос о возможных новых санкциях:
«Я не собираюсь опережать какие-либо заявления, которые мы сделаем о мерах, которые мы применим к российским лидерам за действия, которые они уже предприняли.

Нет, это не меняет наши расчеты, еще продолжающийся процесс оценки (действий России). Я надеюсь, что скоро нам будет что сказать. И, конечно же, президенту сказа совершенно ясно, что последствия будут, он публично об этом заявил. Некоторые из мер (которые мы предпримем) будут видимы, а некоторые будут невидимы, как мы часто об этом говорим, и, надеюсь, нам скоро будет чем поделиться со всеми вами».

* Из заявлений министра иностранных дел Украины Кулебы и генерального секретаря НАТО Столтенберга на совместной пресс-конференции в Брюсселе:
Министр Кулеба:
«Стратегически Россия должна понять, что Украина принадлежит к миру демократий, к западному миру, и Запад не позволит России разрушить украинскую демократию и суверенитет. Это послание, очень ясное и очень простое послание, которое наши друзья и партнеры могут передать России. Украина не является частью русского мира и никогда не будет считаться таковой.
На оперативном уровне нам нужны меры, которые будут сдерживать Россию и сдерживать ее агрессивные намерения. Это может быть, как сказал генеральный секретарь, новым раундом санкций, который повысит цену российской агрессии. Это может быть прямая поддержка, направленная на укрепление обороноспособности Украины, потому что мы знаем, что Россия не жалеет усилий, чтобы помешать третьим странам сотрудничать с Украиной в оборонном секторе. Россия прилагает все усилия, чтобы подорвать нашу обороноспособность».

«Мы решительно поддерживаем суверенное право Украины подавать заявку (на членство в НАТО) и определять свой собственный путь, а затем 30 союзников, и только 30 союзников, должны решать, когда Украина будет соответствовать стандартам.

Это также причина, по которой мы поддерживаем усилия Украины по реформированию и модернизации, реформы - это единственный путь, лучший путь к дальнейшей евроатлантической интеграции, и мы категорически отвергаем идею, которую мы слышим из Москвы о том, что у России есть своего рода право вето, право отказывать другим странам в суверенном праве выбирать свой собственный путь, в том числе в том, в какими механизмами безопасности они хотят пользоваться, включая членство в НАТО».

Госсекретарь Блинкен:
«Добрый день всем. Я очень, очень рад возможности встретиться с министром иностранных дел Кулебой. Это наша первая возможность встретиться лично. Мы несколько раз разговаривали по телефону. И президент Байден разговаривал и с президентом Зеленским. И я просто хотел повторить то, что я сказал министру иностранных дел, и, что более важно, президент Байден сказал президенту Зеленскому, что Соединенные Штаты твердо поддерживают суверенитет и территориальную целостность Украины. И я здесь, чтобы подтвердить это сегодня на встрече с министром иностранных дел.

И это особенно важно в то время, когда мы, к сожалению, видим, как Россия предпринимает очень провокационные действия в отношении Украины. Сейчас мы наблюдаем самую большую концентрацию российских войск на границе Украины с 2014 года, и это вызывает глубокую озабоченность не только Украины, но и Соединенных Штатов, а также многих наших союзников и партнеров. Министр иностранных дел только что прибыл с заседания совета Украина-НАТО, а в ближайшие дни я буду консультироваться с нашими ближайшими союзниками и партнерами по НАТО в связи со сложившейся ситуацией.

У нас также будет возможность обсудить евроатлантические устремления Украины, очень важную работу, которую Украина делает для укрепления своих демократических институтов, продвижения верховенства закона, проведения ключевых экономических реформ, все из которых имеют решающее значение для НАТО - для будущего Украины и ее интеграции в евроатлантические институты.
Словом, нам есть о чем поговорить. Я благодарен вам за то, что вы сегодня здесь, рад встрече с вами и с нетерпением жду нашего разговора».

Министр иностранных дел Кулеба:
«Да, спасибо большое. Мне очень приятно иметь возможность встретиться с вами лично после того, как мы дважды разговаривали по телефону. У нас было два очень плодотворных разговора. Эта встреча крайне своевременна с учетом того, что происходит вдоль украинской границы с Россией и на оккупированных территориях Крыма, Украины. И я хотел бы отметить, что наращивание российского потенциала происходит не только вдоль границы Украины, но и вдоль границы демократического мира. За тысячи километров к северу и востоку от нашей границы с Россией нет демократии. Итак, это борьба между демократиями и авторитаризмом. И в этой борьбе поддержка Соединенных Штатов абсолютно необходима и высоко ценится.

Я думаю, что это хороший символ – то, что мы встречаемся здесь, в Брюсселе, в кулуарах встреч в НАТО, потому что это еще раз усиливает очень простой сигнал о том, что страны евроатлантического сообщества, они поддерживают Украину в этой сложной ситуации. И Украина придерживается принципов и ценностей евроатлантического сообщества. И я уверен, что то, что уже было сказано публично и по дипломатическим каналам в адрес России в ответ на ее агрессивные действия, будет подкреплено действиями, которые дадут понять России, что цена ее агрессии против Украины будет слишком тяжелой для нее. И сегодня мы будем обсуждать, как мы можем совместно обеспечить стабильность и предотвратить дальнейшую российскую агрессию против Украины. Спасибо».

Официальное сообщение Госдепартамента о встрече Блинкена и Кулебы:
«Государственный секретарь Энтони Блинкен встретился сегодня в Брюсселе с министром иностранных дел Украины Дмитром Кулебой. Госсекретарь Блинкен подтвердил непоколебимую поддержку Соединенными Штатами суверенитета и территориальной целостности Украины перед лицом продолжающейся агрессии России. Госсекретарь выразил обеспокоенность преднамеренными действиями России по эскалации напряженности в отношениях с Украиной, в том числе посредством ее агрессивной риторики и дезинформации, учащения нарушений режима прекращения огня и передвижения войск в оккупированном Крыму и вблизи границ Украины. Госсекретарь Блинкен и министр иностранных дел Кулеба обсудили важность продвижения верховенства закона и экономических реформ для укрепления государственных институций Украины, поддержки ее усилий по борьбе с коррупцией и реализации ее стремлений к евроатлантической интеграции»

Ну что... ответ быстрый и достаточно оскорбительный. Повышение ставок продолжается. Во всяком случае Штатам придется основательно посушить голову над своим ответом. Предложение белым сахибам самим мыть себе унитазы и рекомендация послу смотаться за консультациями в родные пенаты - такого я, пожалуй, и не упомню.

Тактика Путина, в принципе, остается прежней. Ставка на раскол Старой и Новой Европы, а также национальных и общеевропейских институтов. То есть война против зоны влияния США на континенте. Нынешний кризис, собственно, и проявляет реальные границы этой зоны.

До України прилітає Держсекретар США, особа в світі помітна та впливова, а для української влади ще й доленосна. Так і хочеться вигукнути: "До нас їде ревізор!" І їде він з кількома портфелями. Перший, звісно, про Рашистан, Путіна та допомогу проти агресії, а також про цілий ряд супутніх дій і подій, зокрема, дивних заяв Зеленського і його колаборантського оточення. Другий портфель стосуватиметься певних осіб в оточенні Зеленського, які прямо працюють на користь РФії, а ше активно втручалися в президентські вибори в США. Сам Зеленський також втручався, але поки він ще чинний, його переслідувати не будуть. Точно відомо, що в цьому портфелі лежить досьє Єрмака. Але після засвітки кількох свідків (Руслан Рябошапка, Ігор Новіков...), які активно здають своїх подільників з ОПи, можна припустити, що там будуть і брати Шефіри й ще багато цікавих персонажів. Буде ще один портфель - реформаторсько-економічний. Там увесь перебіг справи незаконної зміни керівництва Нафтогазу, сповільнення й відкат реформ, руйнування незалежного правосуддя та знищення самостійної антикорупційної інфраструктури. А ще, безумовно, Ентоні Блінкін везе навіть не портфель, а цілу валізу, на якій написано великими буквами "КОЛОМОЙСЬКИЙ", а з іншого боку більш узагальнено "Деолігархізація".

І з цією останньою валізою виникають в Україні деякі цікаві нюанси. Іноді задумуюся: чи Зеленський дійсно настільки тупий, що навіть інститнкт самозбереження втратив і крім грошей уже нічого не бачить? Чи його ближнє оточення остаточно вирішило злити й виставити голого паяца на гнів Байдена? Чи те саме оточення, розуміючи, що лафа може закінчитися дуже швидко й пора пакувати валізи грошима й бронювати рейси до країн, звідки не видають, просто перестали думати про свого шефа, а повністю продалися олігархам та Раші? Є в мене й ще одна погана версія, в якій Зеленський не такий уже й ідіот, і зовсім не сподівається, що вдасться пропетляти, а, немов злобний карлик вибудовує свій підступний колаборантський план та створює інтриги й авантюри для свого майбутнього виправдання. Але про це в кінці, а поки про останні цікаві доповнення до тієї валізки з написом "КОЛОМОЙСЬКИЙ".

У сам день прильоту держсекретаря США мадам Вєнєдіктова звично викинула чергову козирну карту, яка чітко лягає в русло інтересів Коломойського. Генпрокурорша сьогодні незаконно, всупереч рішенню суду поміняла незговірливого старшого групи прокурорів САП у кримінальному провадженні "Ротердам+" Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. Навколо цього закриття вже виник цілий клубок непорозумінь - справа закривалася, бо не було фактів завдання збитків державі. Але детективи НАБУ й влада (тут вони і ще один олігарх раптом зійшлися в інтересах) опротестовували та скасовували ці закриття.  

Далі цитую Венедіктову: «Три рази і детективи НАБУ, і сторона, яка отримала статус потерпілої в справі, зверталися до ВАКС з тим, щоб компетентний суд знайшов підстави для відводу прокурора САП, однак такі підстави знайдені не були і у відведенні було відмовлено. Виключно з кримінально-процесуальної точки зору - ситуація складна.

Я не повинна і не стану ігнорувати статус цієї справи і ступінь її чутливості для громадянського суспільства. Я не робила цього і раніше: кожне своє рішення, якщо вважала за необхідне, пояснювала у себе на сторінці в ФБ або ж в розмовах з журналістами.».

І тоді Вєнєдіктова свавільно, всупереч трьом рішенням судів незаконно змінєю відповідального прокурора САП. Нагадаю, що закон чітко виводить САП із підпорядкування ГПУ. Це була пряма вимога, в тому числі й наших американських партнерів і персонально Джо Байдена, який ще віце-президентом узяв на себе місію куратора наших антикорупційних реформ. Вєнєдіктова не лише скоїла антизаконний акт, але й неаргументований, бо не змогла назвати жодної процесуальної підстави для такої дії. Вона прямо каже, що "виключно з кримінально-процесуальної точки зору - ситуація складна", тому приймає непроцесуальне рішення (дивіться кінець цитати), аргументуючи, що "воно чутливе для громадянського суспільства". Далі генпрокурорша тішить перспективою аргументувати його не правовими актами чи законами, а десь-якось пояснити в себе на сторінці фейсбук чи в приватних розмовах з журналістами (навіть не на офіційному брифінгу(!)), якщо вважатиме це за потрібне. Істинно, такої тупої й неприхованої наглості в демонстрації свого нехтування законом я не згадаю!

Що особливо цікаво, Вєнєдіктова офіційно стає на бік потерпілої сторони, яка протистоїть у цій справі державному органу. А це повний абсурд. Усе стає зрозуміло, коли назвати цю "потерпілу сторона". Це Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського!!! А далі уважно вслухайтеся в цю конструкцію: в день приїзду держсекретаря США, який особисто наклав на Ігоря Коломойського американські санкції за корумпування органів державної влади, найвищий орган державної влади в сфері захисту законності виносить завідомо незаконне рішення на користь Коломойського, тобто повторює той самий акт, через який Ентоні Блінкін особисто вніс Коломойського в санкційний список США!!! Вам не здається, що це аж занадто нагадує останній виліт смертника-камікадзе? Якщо, звісно, цей камікадзе не виявиться зовсім і не камікадзе, а звичайний зрадник, який уже має зарезервовану посадку на ворожому аеродромі...

О! І вишенька вам на тортик. Саме сьогодні на урядовому сайті й, здається, так само сьогодні на сайті парламенту опубліковано текст змін до закону про НАБУ, внесений перед самими вихідними 30 квітня. А там є цікаві речі. Тепер: "Національне бюро спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України в межах і у порядку, встановлених цим Законом" (нова ч.4 ст.4 Закону). Ні, при скурпульозному дотриманні всіх норм закону ніби й є там певні запобіжники, але вони тепер двозначні й розмиті.

А далі ще цікавіші речі. Про звільнення директора НАБУ. Його тепер звільняє КМУ. Ні, знову ж, лише за попередніми пунктами 6-12 ч.4 цієї статті 6 Закону. Але раніше це було повноваження Ради, де втихаря справи не проходили. Тепер процедура виведена з колективного політичного органу до одностайної "стаі товаріщєй", які виконають будь-який наказ, а ще норма  знову розмита й у чомусь доведена до абсурду. Хоча тут усе ж, якісь запобіжники зберігаються, просто вони стають більш хиткими.

А найголовнішою є абсолютно нова частина 5 цієї ж статті 6: "Директора Національного бюро може бути відсторонено від посади лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України". А тут уже нема ніяких запобіжників. Бо нема в КПК окремих норм щодо відповідальності директора НАБУ. Зате автоматично включається положення статті 1 Закону про НАБУ: "Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом". А для відсторонення керівника центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом" підстав у Кодексі є предостатньо. І вони цілковито суперечать логіці незалежності НАБУ від органів державної влади (в тому числі КМУ), корупційні злочини яких НАБУ й повинне розслідувати. Автори цього художества чільні слуги Д.Арахамія, О.Корнієнко, особливо наближений до Зеленського С.Іонушас та дуже сумнівна особа, голова антикорупційного комітету Ради А.Радіна (№8 у списку, а до виборів - просто ФОП).

Я думаю, що коли американцям перекладуть усі ці оновлення, там трошки пришизіють і згадають фразу класика української номенклатурної літератури Ніколи Яновіча Пахла: "Да пашлі ви!"

І зовсім на останок про той найгірший варіант, через який, як мені видається, Зеленський і його оточення можуть допускати такі самогубчі ляпи. А якщо Зеленський уже визначився із своїм дрейфом в обійми Путіна й тільки чекає особистої зустрічі та умов персональної капітуляції. І для виправдання йому потрібно досягнути повного відторгнення України всіми західними партнерами: "Я ж хотів, а вони нас зрадили... Як Україні самій протистояти такому ворогу?.." І тут на авнсцену попід руки виводять такого собі Ігоря Мосійчука (хто забув, колись був у Ляшка, а потім почав круто дрейфувати до відверто рашистських наративів), який з апломбом читає свій улюблений вірш Олександра Олеся про те, як Європа мовчала, коли Україну топили в крові. Публіка в залі спершу в шоці, але доки недовірливі 25% спробують пробитися до сцени, там уже бушуватиме буря овацій велемудрого наріду...

Думаю, що цим зеленим пройдам усе ж не вдасться це реалізувати й останніх червоних ліній вони не ризикнуть перетнути. Але те, як вони все більше й більше вбивають клинів між нами й нашими західними партнерами, викликає відчуття цілеспрямованої дії... А Байдена Зеленський усе частіше демонстративно провокує на пряму грубість. Оскільки він мальчік полохливий, то так інтригувати проти одного сильного світу цього може лише заручившись (чи маючи такі надії) підтримкою іншого, протилежного й плешивого...

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1414629262234932&id=100010636159003&__cft__[0]=AZUVqiCz14LvgJwyHxRt427g0WKiwykxVFJtiE0-YOqqMtXWIxn1ngHMbRVXVtdorYyASj7c5clsGzavGwM4Q6GAOkNlXx2TTBKzCkTJb2pBoGAP8IuSooK0vUhsR1cCNlOI7J8i11wLoJ47FAoEcfsu&__tn__=%2CO%2CP-R

Американцы пока не знают, что им делать с ебанутым клоуном, уверовавшим в свою исключительность. Есть наброски, плана нет. Качнуть-то можно, да с учётом небратушек на границах, качание чревато внутренним протестом, а он небратушкам на руку. Дешевых валютных денег, понятное дело, нам не видать, но зеко-манде это пофигу, они гребут дорогие кредиты под облигации госзайма под девизом  Людовика XV (если авторства не его самого, то его окружения) -"после нас хоть потоп".

Расхлёбывать это не им, а пыль в глаза нынче дорогая, особенно, если в нее включена рента Ринату.

Наши стратегические партнёры, возможно, впервые имеют дело с невменозом. Он не понимает, или делает вид, что не понимает обтекаемых дипломатических намеков.

Он не чувствует дна  под ногами и лжет в глаза не столько из стратегического умысла, сколько из трусости и слабости. Им очень трудно иметь дело с таким первым е@лом (сорри, на лицо не тянет) во главе страны, к которой они действительно искренне неравнодушны. Сам Байден неравнодушен, Блинкен неравнодушен, Нуланд неравнодушна – им Украина не посторонняя. Тем сложнее и больнее принимать решения по нам, чтоб ненароком не задеть саму страну и те хрупкие достижения, которые удалось сохранить.

Зеленский - человек не только с отсутствием стратегии, но и с наглухо отбитым чутьем. У него есть только сиюминутные желания с очень коротким циклом результативности. Психология подростка - дайте мне здесь и сейчас! Он просто не способен на мало-мальски долгосрочное планирование.  И поэтому в его окружении оседают исключительно те, кто готов дать бейби вожделенную цяцьку прямо сейчас, не особо заморачиваясь тем, что будет послезавтра. Цяцька, как правило, яркая, шумная и из дешёвого токсичного пластика, но Вована волнует только "прямо сейчас". Так в большой политике играть не привыкли, в ней защита от дурака (ну вот настолько дурака) не предусмотрена.

Американцы нами восхищаются и уважают, как мега-народ, способный на невероятную самоорганизацию, подвиг и самопожертвование. Вполне понимают, что наша убежденность хлипка и зависима от внешнего влияния. У нас есть стержень, но он не стальной, увы, и даже не хромированный. Он из черного металла и легко поддается ржавчине. Эта ржавчина разъедает нас каждый божий день, – не только кремлевская пропаганда и местная ватная гниль, но и зеленая властная плесень, и даже наши собственные вчерашние единомышленники, из самых разных побуждений поливающие кислотой наши едва возникшие горизонтальные связи.

Чего от нас хочет Запад? Нечто вроде Польши. Тоже страна со своими загонами, но живая, динамично развивающаяся, современная, надёжный и предсказуемый партнёр, годный трудовой ресурс и платежеспособный рынок сбыта. Мы сложнее и значительно хлопотнее, но на то есть свои предпосылки. Но мы потенциально намного мощнее и перспективнее.

У капитала нюх на деньги. Мы - как разведанное, очень жирное, но крайне труднодоступное месторождение самых разных ресурсов.

Если бы маленькая я давала совет очень большому дяде Сэму, я посоветовала бы ему вложиться в информационную политику, направленную на нашу страну. Чтоб на наших каналах работали зарубежные эксперты, - а их будут слушать, ох, будут. Чтоб между нашими ширнармассами и "ихними", обтекаемо изрекающими нечто непонятное для пересичных, нашлись правильные интерпретаторы. И не надо жадничать, ребята, на кону большие ставки. Медленно, порциями, вытаскивать из-под зеко-манды обгаженные простыни и порциями их предъявлять общественности. Без хайпа, спокойно, веско и понемногу, выбивая из-под тих обсёр тех, кому дороги остатки репутации. И все время (все время!!) сканируя фидбек из разных, а не прикормленных грантами источников. Дяде Сэму надо знать две вещи: Америку здесь пусть порой тихо, но очень любят, млеют, слушают и  доверяют, но говорить с нами нужно прямо и без обиняков. Нужен только  кто-то авторитетный (желательно, не один), кто за это дело возьмётся.

https://www.facebook.com/Anna.Oskomina/posts/4680619682000110?__cft__[0]=AZXkhDozG7nBCzCkEr_1fn9akHMtbZ19A0l8Tom39IldCh4jFcW2hst_U_q9nteHCpFQF8cNoD51-jvWXaJebdlknmrl-W9BY35F-qgv4ZfMLvfnFmm-AJEmXaDov4gSorSrDu-kbEqBtyOBfPdVMN0MFFa0S1t8CyYd9BzBtMlQ_M-W_I1fMO26CtWHkHRMb18&__tn__=%2CO%2CP-y-R

Запланированная встреча Байдена и Путина натыкается на определенные сложности. С 11 по 13 июня Байден прибывает на встречу «Большой семерки» в Великобритании, затем 14 июня едет в Брюссель на саммит НАТО, после чего встречается с главами государств ЕС. На этом повестка Байдена исчерпывается и он улетает в США.

Путину по факту предложено «втиснуться» в напряженное расписание Байдена. Специального дня на встречу с ним Байден выделять не намерен, во всяком случае пока. И, скорее всего, так и останется до самого конца. Предложение о встрече звучит несколько издевательски: если тебе надо, то мы найдем немножко времени и для тебя.

Если все останется именно так, то сама поездка Путина будет его неприкрытым и публичным унижением. Понятно, что формат такой встречи будет звучать не иначе как «на задворках». Неважно, на задворках чего — саммита G7, НАТО или встречи Байдена с ЕС. В любом случае американцы сознательно идут на снижение статуса этой встречи, демонстрируя, что обсуждать, конечно, есть что, но не очень-то и хотелось....

https://www.facebook.com/sophie.vilner/posts/4677127772302688

«Авіапіратством» Білорусь вже практично загнали під спільну «залізну завісу» з РФ. Протасевич – випадковий інструмент.

==
Підсумовуючи останні офіційні повідомлення, на цей момент ситуація з примусовою посадкою рейсу Афіни-Вільнюс в Білорусі виглядає так:

• Добу тому, 23.05 близько 12:50 за місцевим часом Мінськ нібито отримав електронного листа про міну на борту Ryanair – не від когось, а аж від «солдатів ХАМАС» (деякі джерела стверджують, що ХАМАС сам ошалів від такої новини, але поки мовчить – мабуть, домовляється про бакшиш за свою «участь»): «щоб ЄС припинила підтримку Ізраїлю», інакше вони підірвуть бомбу над Вільнюсом.

• Було вирішено негайно примусово саджати борт в Мінську (хоча остання версія вже звучить як «пілоти самі попросили про приземлення в Мінську», пілоти мовчать в ах... в шоці). Для чого відправили два винищувачі (котрі, за певними даними, погрожували літаку ракетами класу «повітря-повітря» у випадку відмови приземлення в Мінську – але це вже активно заперечують). Потім казали про один винищувач, і то «тільки тому, що поруч із маршрутом замінованого літака була Білоруська АЕС» - причому це заявило МЗС РФ(!), а зовсім не білоруські офіційні особи.

• Пілот Ryanair порадився зі своїм начальством і борт таки посадив – після чого спецслужби Білорусі просто витягли звідти ексголовреда опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича. Котрий, за останніми даними від Білорусі, «випадково опинився на борту», виявили теж «випадково» - бо прямо під час огляду помічник не кого-небудь, а «офіційної опозиціонерки» Ціхановської опублікував фото Протасевича (і, мабуть, про всяк випадок нагадав, що він «підозрюється в терористичній діяльності»).

• Огляд літака тривав 5 годин, Протасевича затримали не одразу, а через 2,5 години – після «перевірки багажу пасажирів на предмет приховування бомби» прямо біля трапа літака. Ну, бомби завжди шукають впритул до літаків і серед натовпу, це звичайна практика – ну ж не евакуювати всіх пасажирів і персонал і не відвозити валізи в поле для перевірки на бомбу. Хоча Білорусь назвала цей процес саме «евакуацією».

• Заодно з Протасевичем з рейсу зісмикнули його дівчину Софію Сапєґу. росіянку – тепер то окрема історія дій Слєдкома Білорусі і дипломатичного супроводу від МЗС РФ (цікава аналогія зі ще однією сумною «історією кохання з росіянкою» – так, про тупенького хлопчика Гриба, котрий під час війни поперся «на побачення» з росіянкою Татьяной Єршовой до Білорусі, там його і схопили спецслужби ворога).

• У Литві порушили кримінальну справу після інциденту з Ryanair - за статтею про угон і викрадення, допитали пілотів. Білий дім поки не готовий назвати посадку рейсу Ryanair в Мінську викраденням або говорити про санкції. МЗС Німеччини заявив, що вважає заяви Білорусії по рейсу Ryanair такими, що не заслуговують довіри. Польський президент назвав привід для посадки літака брехнею.

• Шведська влада рекомендувала своїм авіакомпаніям не літати над Білоруссю. Скандинавський авіагігант SAS вже заявив, що змінить маршрути. Британія першою в Європі відмовилася приймати рейси "Бєлавіа" і наказала своїм авіакомпаніям облітати Білорусію. А також ввела санкції проти 99 фізичних та юридичних осіб.

• Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила про замороження інвестиційної допомоги ЄС для Білорусії на 3 млрд євро «поки Білорусь не стане демократичною».

==
Далі ще веселіше: вже сьогодні, 24.05, о 14:20 з аеропорту Мінська не випустили вже рейс Lufthansa до Франкфурта – теж нібито «через лист про мінування». Щоправда, ХАМАС вже не приплітали. І нікого не затримували. Таке, 2 години «додатково оглядали» і о 16:13 дозволили злетіти.

Створювали додаткову правдоподібність для першого «теракту» - з Ryanair? Мовляв, щось в кінці травня ці авіатерористи геть розперезались, при тому щоразу в Мінську – чи то магнітні бурі, чи ще якась аномалія...

==
Отак одна брехня тягне за собою іншу, тоді ще іншу... А те, що «лист від солдатів ХАМАС» - брехня, обговорюють вже всі, включно з джерелами в самій Росії.
Для чого і кому знадобилась вся ця історія, ще й дубльована дрібною капостю Люфтганзі, - поки остаточних версій немає. Але вуха ФСБ стирчать більш ніж очевидно.

От для чого Лукашенку той Протасевич – при тому щоб аж літаки через нього саджати і зчиняти повноцінний міжнародний скандал, а тоді міжнародну ізоляцію? Він щось таке віз з Афін? Він якийсь вбивчий компромат мав, при тому отриманий буквально щойно? Сильно навряд. Тобто, Лукашенку той весь цирк був просто без потреби.

Але в підсумку Білорусь опинилась в міжнародній ізоляції і позбулась серйозної фінансової підтримки. Що буде наслідком? В Лукашенка не лишиться іншого варіанту, як звертатись по допомогу Кремля – бо для всіх решти він і після розгону протестів був практично нерукоподаваним, а після збройного викрадення літака – тим більше.
На сьогодні Кремль активно готується опустити «залізну завісу», формуючи для Facebook, Instagram, TikTok, Twitter; YouTube, Twitch; WhatsApp, Telegram, Viber, Gmail; Google, Bing; Amazon, Digital Ocean, Cloudflare, GoDaddy; Aliexpress, Ikea, Iherb; Wikipedia такі вимоги роботи в Росії і з російськими користувачами, що ті вимушені будуть піти, обкладені штрафами, вимогами, обмеженнями, зобов’язаннями і обтяженнями. Плюс давні наміри світового співтовариства щодо фінансової ізоляції РФ.

І Путін вирішив, що затягнути Білорусь під свою «залізну завісу» вигідніше, ніж лишати її ззовні як потенційний плацдарм для ворогів з НАТО.

Тоді і дивний гігантський масштаб заради крихітного «вихлопу» стає зрозумілим: бо «вихлоп» - це геть не затримання Протасевича, а ізоляція Білорусі в одному просторі з РФ.

==
Цікава реакція джерел, близьких до Офісу президента України: там запустили тезу, що Київ використовуватиметься Заходом як головний плацдарм тиску на режим Лукашенка. Саме в Києві готуватимуться вже для цієї осені акції і активісти для Білорусі. І США нібито вже зобов’язали Вільнюс допомагати в антилукашенківській політичній кампанії.

https://www.facebook.com/aleksej.golobuckij/posts/4196967570366448?__cft__[0]=AZVOT6LjnM0qPjYww_JGRXwGIjmZsIxpjLUC3BDl1T0WwHCmnwoJkaJwi6kgcV-oaPq8V0ZSsRmSDq0guEqsENPou2g_7bNsC1aalMZPZcxehViuwQmp8rB42HYv64AdsMZH87XFSxlK-hHXHBjUTWsBLYyAQHsnWDomkt_dgVIJkwE1GcWkbzaU6NLmAeZxNdE&__tn__=%2CO%2CP-R

таймлайн такой:
в 2010 году никто не мог утверждать, что Кремль: а) ведет гибридную войну, б) стратегическая цель Кремля - дестабилизация, в) диалог с Кремлем невозможен, нет входа, он полностью закрыт.

В 2015 году все три пункта были сформулированы и стали общим местом. Далее пять лет политические департаменты разных столиц адаптировались к этой ситуации. Общее настроение сводилось к тому, что "ну пусть так постоит, шевелить это сейчас себе дороже будет, может оно как-то там само рассосется".

В 2021 году - вот сейчас, этим летом - по итогам всего пятилетия и "после Беларуси" - все и везде уже адаптированы к этим трем пунктам ("даже штайнмайер") и крупными буквами к трем пунктам прибавился четвертый пункт:

4) оно опасно загнивает и само не рассосется.  
И остается только ответить на вопрос: что делать "глядя прямо в лицо реальности", от которой никак невозможно отвернуться.

+
14-16 июня 2021 года будет дан какой стратегический ответ (сессия НАТО, совместное заявление США и ЕС, встреча Байдена с руководителями европейских стран, а затем встреча с Путиным). То, каким он будет - определит дальнейшие события лет на пять и ответ лета 2021 года будет определять, где следующая точка на этом таймлайне.

+
(*вот такое историческое десятилетие прошло на наших глазах, и мы вступаем сейчас в следующее)

https://www.facebook.com/amoro59/posts/10219758118287910?__cft__[0]=AZWMcot3tKMzqtV_eVgDMbnqlJFxpb6PwgxOFdAQ_Ba_ZyVGZWlHm2_iXluNXdSq4eIQ2uhpxFdFmtgZeAD04XhnhinCQImKDJ_TQKrFPQj8asQtCHRLZE0VWDVS7qYa_e9DX8dnYsz7_uw-P8vKHN4f&__tn__=%2CO%2CP-R

Путін дав велике інтерв'ю "Вестям" і наговорив багато дуже дивних і дуже різких речей щодо України і Зеленського. Про закон про "корінні народи" і "росіян як другосортних", про походження Зеленського ("Сам Зеленский – еврей по национальности. Я не знаю, у него там может быть кровь намешана. Что делать вот с этими людьми. У них сейчас будут как в нацистской Германии мерять черепа циркулем и определять, как там настоящего и ненастоящего арийца? А здесь будут определять настоящего украинца и ненастоящего?"), про "підльотний час ракети від Харкова чи Дніпра до Москви", що зменшиться до 7-10 хвилин у випадку вступу України до НАТО.

Це однозначно було сказано в розрахунку на цілком конкретну реакцію росіян. Котра просто не може бути інакшою, ніж ненависть і обурення. Бо вони й так зневажають українців і мають натренований рефлекс на будь-які згадування чогось схожого на фашизм. Ну і росіяни завжди жорстко реагували на будь-який натяк щодо їхньої неповноцінності, на відсутність в них прав на чиюсь землю, історію, культуру.

Тобто, Путін дійсно цілеспрямовано провокує в останньому інтерв'ю росіян на люту ненависть до Зеленського і України. Отже, саме така реакція потрібна йому для реалізації запланованого. Зважаючи на відмову Німеччини надавати Україні зброю, і на "непорозуміння" між Зеленським і НАТО та Зеленським і Байденом, боюсь, це не надто приємні для нас плани.

Особливо якщо "розвернути" фразу Путіна щодо "підльотного часу ракет": від Москви до 1,5-мільйонного Харкова вже зараз є оті 7-10 хвилин. І Кремль ніколи про це не забуває. На відміну від української сторони, котра так любить тішитись розмовами про примирення і взаєморозуміння.

Хоча, звісно, щодо політики дерусифікації ми все робимо правильно. Бо тільки послідовне дистанціювання зможе забезпечити нам якийсь захист від агресивної РФ. В жодному випадку не компроміси і не "кроки назустріч" - це обов'язково буде використано для зміцнення позицій "п'ятої колони" тут. Бо Кремль чудово розуміє: або він щось вирішує з нами прямо зараз, найближчим часом - або з будь-якими планами доведеться розпрощатись, в Україні зникне соціальна база для них.

А от щодо НАТО влада явно працює з населенням недостатньо: поки в нас не буде 75% і більше прибічників вступу до НАТО, Кремль використовуватиме цю тему і позначатиме свої "червоні лінії" - що ніколи не допустить поширення НАТО на територію України. А зі скромними 40-50% підтримки НАТО в Україні це лишатиметься прекрасним об'єктом для тиску й маніпуляцій Росії.

Зрештою, от ця частина була явно адресована США і Байдену: що НАТО в Україні в будь-якому статусі - це захід за "червоні лінії" Росії. І Путін цього має намір не допустити всіма силами.

Щодо ймовірних планів Путіна на це літо: так, до зустрічі Путіна з Байденом нічого серйозного не станеться. Але ця зустріч може бути сприйнята як індульгенція.

Зважаючи на любов Путіна до символізму, серпень в нас може бути дуже гарячий. Можливо, не з 8.08 - все ж з Грузією ми помітно розійшлись в налагодженні партнерських стосунків. Але сюрприз до 30-го Дня незалежності цілком може бути.
Судячи з останніх заяв, реакція Німеччини і Франції на подібне буде звично-вмиротворюючою, традиційно "занепокоєною". А от реакція США, мабуть, залежить від результатів зустрічі Байдена і Путіна. Зокрема, від можливих компромісів в газовій сфері.

На тлі скорочення витрат на ЗСУ це все геть не надихає.

https://www.facebook.com/aleksej.golobuckij/posts/4244014042328467?__cft__[0]=AZWtcQgcw45UdkbITElzk1J6zxai4sSeVx3Wj8nItd5k-c9AkQF33mAMxKyH4-ux1OXjWwAJl0TE2rw2GGBviOQ761NBX01NXcL9YEKNfLjlhLRteOFYNzuWs9cJ7rXV53PeCsBx8DRJokeD1sBlFPrJIv9iIOiaTvcKIsseNICCJoDv-C0L4uFKqe6GeFTmpMI&__tn__=%2CO%2CP-R

Состоянием на 09-00 по вашингтонскому времени (GMT-4) российская сторона не подтвердила пока участие президента РФ Владимира Путина в переговорах с президентом США. Уровень согласования остается на уровне "предварительная договоренность"
ГВМ tZE inform

Росія 11 червня два рази за день порушила повітряний простір Данії. Міністерство закордонних справ країни викличе російського посла в Копенгагені для пояснення.
Російські літаки залетіли на повітряний простір острова Борнхольм. Міністр закордонних справ Данії Йеппе Кофод обурився такими діями Кремля.

Байден и Джонсон утвердили новую Атлантическую хартию, документ, вдохновленный Атлантической хартией 1941 года. В то время подпись под ним поставили премьер-министр Великобритании Уинстон Черчилль и президент США Франклин Рузвельт.

Джо Байден, президент США: "Сегодня, опираясь на это давнее обязательство, мы принимаем обновленную Атлантическую хартию, чтобы подтвердить наши обещания и обратить внимание на основные вызовы этого века: кибербезопасность, новые технологии, проблемы в области здравоохранения и вопросы изменения климата".

https://ru.euronews.com/2021/06/10/uk-johnson-welcomes-biden

Обратите внимание на формулировку в отношении России – это не просто "угроза трансатлантической безопасности", Россия "продолжает нарушать ценности, принципы, доверие и обязательства" совместных документов НАТО-РФ. Здесь тоже все предельно четко.

Вывод следующий:

НАТО не рассматривает Украину как часть "серой зоны" между НАТО и Россией и говорит это прямым текстом.

https://www.liga.net/politics/opinion/itogi-sammita-nato-ukraina-ne-seraya-zona-a-buduschiy-chlen-alyansa

Щоб зрозуміти наскільки важливим було сьогодні питання про Україну в рамках Саміту NATO просто процитую окремі пункти з підсумкової заяви:

НАТО підтверджує свою підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, Грузії та Республіки Молдова в їх міжнародно визнаних кордонах та закликає Росію до виведення сил з окупованих територій;

НАТО рішуче не визнає незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією та засуджує тимчасову окупацію півострова.

НАТО наголошує, що порушення прав людини проти кримських татар та членів інших місцевих громад в Криму повинні припинитися;

Безпека Чорного та Азовського морів: НАТО закликає Росію змінити своє військове нарощування та припинити обмеження судноплавства в частинах Чорного моря та припинити перешкоджати доступу до Азовського моря та українських портів. Крім того, НАТО вітає співпрацю між НАТО та Україною щодо безпеки в Чорноморському регіоні;

Окремо згадується нещодавня ескалація в цьому регіоні.

Альянс позитивно оцінює дипломатичні зусилля України в питаннях деескалації, а також заявляє про посилення підтримки, підтримує зусилля нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. Окрема важлива згадка від НАТО - з нагадуванням Росії, як підписанту Мінських угод, що вона несе значну відповідальність за їх виконання. НАТО чітко закликає Росію припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки підтримуваним нею збройним формуванням на сході України.

НАТО повторює свою повну підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні і наголошує на важливості забезпечення її безпеки та повноцінного та безперешкодного доступу на всій території України, включаючи Крим та російсько-український кордон, відповідно до повноважень Місії;

ОКРЕМИЙ ВАЖЛИВИЙ ПУНКТ, де НАТО зазначає, що повторює рішення, прийняте на Бухарестському саміті 2008 року про те, що Україна стане членом Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невід’ємною частиною процесу;

НАТО підтверджує всі елементи цього рішення, а також наступні рішення, включаючи те, що кожен партнер буде оцінюватися по суті. РНП однозначно названі як інструмент просування реформ, які наближують Україну до НАТО.

Крім того, в Альянсі відзначають важливість успішних, широкомасштабних, стійких та незворотних реформ, включаючи боротьбу з корупцією, сприяння інклюзивному політичному процесу та реформу децентралізації, засновану на демократичних цінностях, повазі прав людини, меншин та верховенстві закону, буде мати вирішальне значення у створенні підґрунтя для процвітаючої та мирної України.

НАТО вітає вагомі реформи, які Україна здійснила та заохочують подальший їх прогрес відповідно до міжнародних зобов'язань України.

Зі свого боку Альянс обіцяє продовжити надавати підтримку реформам у секторі безпеки та оборони, в тому числі за допомогою комплексного пакету допомоги, а також обіцяє продовжити підтримувати зусилля України щодо зміцнення стійкості проти гібридних загроз, у тому числі шляхом активізації діяльності в рамках Платформи НАТО-Україна щодо протидії гібридній війні.

Партнерство з розширеними можливостями.

У ком'юніке НАТО наголошує, що статус партнера з розширених можливостей надає подальшого імпульсу амбітному співробітництву Україна-НАТО, сприяти більшій сумісності, є можливістю проведення більше спільних навчань, тренінгів та посилення ситуаційної обізнаності.

Окремо згадується важливість військової співпраці та ініціативи щодо нарощування потенціалу між членами Альянсу та Україною, включаючи Литовсько-Польсько-Українську бригаду, які іще більше посилюють ці зусилля.

НАТО наголошує, що в Альянсі високо цінують вагомий внесок України в операції союзників;

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина

Бульбаш » 17 июн 2021, 11:48

Есть замечательное слово Ценности...Стороны не собираются соответствовать ценностям друг друга....
Есть замечательное слово Иллюзии...Стороны их не испытывают и о них не мечтают...

Два таких замечательных слова...Ценности и Иллюзии...одним словом...бег по кругу продолжается... :D

Бульбаш » 17 июн 2021, 11:48

Есть замечательное слово Ценности...Стороны не собираются соответствовать ценностям друг друга....

Есть замечательное слово Иллюзии...Стороны их не испытывают и о них не мечтают...

Два таких замечательных слова...Ценности и Иллюзии...одним словом...бег по кругу продолжается... :D

vladilen пише:Где-то растет, а где-то и уменьшается, либо прокладывая дорогу более адекватной траектории будущего данной неадекватной системы, либо будущему без оной неадекватной системы.  Всего делов-то.

Стенограммы встречи Байдена с Путиным нет и не будет. Нам остается лишь догадываться об общей интонации их разговора. Но российский президент слишком долго находится у власти, слишком много наговорил в прошлом, а потому несложно предположить, что именно он готов предлагать своему американскому коллеге.
Ему важно, чтобы его не унижали.

Вот уже двадцать лет он пытается отстроить то, что рухнуло в 1991-м. Во внутренней политике ему впору праздновать победу. Несогласные молчат. Говорящие сидят. Амбициозные уехали. Системную оппозицию курирует Администрация президента, несистемную – ФСБ. Публичная политика обнесена крепостными стенами и оборонительными рвами.

Но во внешней политике Москва так и не сумела получить главного – ярлыка на княжение. При всей своей показной тяге к «суверенитету», при всей демонстративной позиции «никто нам не указ», Кремль отчаянно хочет того, чтобы эта позиция получила санкцию. Со стороны тех столиц, с которыми Москва еще тридцать лет назад сидела в мировом Политбюро. Со стороны тех государств, которые Кремль только и считает ровней себе.

Москве хочется, чтобы ее признали равной. Чтобы не отчитывали и не пренебрегали. Россия хочет сравняться со своим советским родителем. Потому что она до сих продолжает жить в его тени. И та очевидная дистанция в отношении запада к СССР и в его же отношении к Российской Федерации, вероятно, ранит не меньше, чем ранит подростка тень могущественного родителя.

Москве очень хотелось бы восстановления прежнего. Ей оскорбительна мысль о том, что для запада она – всего лишь одно из периферийных государств-возмутителей спокойствия. Ей хочется, чтобы в ней признали полноправного наследника, у которого есть ровно те же права, что и у предшественника.

Пока этого принятия и уважения нет – Москва последовательно повышает ставки.

Поднимает уровень конфронтации. Устраивает теракты на территории европейских стран, разрывает дипотношения и выходит из договоров. Эскалация не самоцель, а средство – Кремлю нужно, чтобы запад согласился с его онтологической инаковостью. Чтобы перестал пытаться сделать Россию «частью себя». Чтобы прекратил интересоваться судьбой российской оппозиции, свободой слова и уровнем коррупции. Всеми теми вещами, что Москва относит к категории «внутренние дела».

Кремль раз за разом предлагает западу дружить. Против того, что он считает «общим врагом». На эту роль сватают международный терроризм, экологические проблемы, вопросы Арктики, а теперь еще и пандемию коронавируса. России хочется, чтобы ее не меряли общим аршином, не пытались понять западным умом, а чтобы просто признали – как отдельное явление вне классификаций. С особым статусом и наследными правами.

Она раз за разом просит у запада новую Ялтинскую конференцию. Взаимное согласование красных линий. Закрепление сфер влияния. Глобальную переговорную повестку. И покуда ей всего этого не дают – она продолжает играть мускулами, напоминая западу об их наличии.

Она хочет быть эдакой вещью в себе, с которой сложно договориться и невозможно не договариваться. За которой признают право на отличия и инаковость. Ей нужен тот самый обряд инициации, что откроет ей путь из дипломатических сеней в зал переговоров.

Но в том и штука, что в перечне российских требований особняком стоит «сфера влияния». В которую, среди прочего, попадает наша страна. Фактически, Украина стала главной преградой на пути нанесения на политическую карту нового «железного занавеса». Москва хочет видеть ее внутри. Сама Украина хочет видеть себя «снаружи».

И это то самое препятствие, которое никак не позволяет России найти с западом копромисс. То самое препятствие, которое никак не позволяет западу пойти на копромисс с Россией. Если мы хотели оказаться внутри исторического процесса, то наша мечта сбылась. С одним только уточнением.

Быть на передовой – это не столько про дополнительные права, сколько про дополнительные обязанности. И если Москва пытается договориться с западом в обход общих ценностей, то Киев может договориться с западом лишь на основании общих

https://www.facebook.com/kazarin.pavel/posts/3962593333788962