Геополітика

vladilen пише:

Вы что и вправду думаете, что начало - это когда профессора, поднимающие целые отрасли индустрии и мироздания имеют шиш в кармане, а Ван Дизель, кривляющийся на экране - миллиард, то это начало?

Кремль хочет и обещает быть паинькой...
или "давайте жить дружно", после того, как кое-кого вылечат...

Тут орки опять "к случаю" сочинили очередную программную статейку...
Официально это звучит, как...

"...Статья Президента России опубликована в немецкой еженедельной газете Die Zeit и приурочена к 80-й годовщине начала Великой Отечественной войны..." (с)...
официальный сайт Кремля...

22 июня 2021 года 10:30

Опус вышел, впрочем, как и все прошлые "исторические измышления"... узколобых аналитеГОВ Мордора, феерически дебильным. Как по форме, так и по содержанию...

Во-первых, стиль подачи статьи в виде коротких рубленных абзацев-мыслевыводов, основанных исключительно на том, что "думает" и что "считает" Кремль по поводу ситуации в Европе, уже сам по себе делает её сродни какой-то агитке, а не результатом каких-то серьёзных размышлений...

(Судя по-всему, в Кремле в сфере изложения своих мыслей просто не способны на развёрнутую их аргументацию...)

Во-вторых, по своему содержанию эти кремле-мыслы... вообСЧе - АгИнь... начиная от "Красной Армии-освободительницы", заканчивая обоснованием главных причин "новых разделительных линий в Европе"...

По-сути, кремлёвские маразматы "на голубом глазу" утверждают, что это не они стали первопричиной нового раздела Европы, а некая "агрессивная политика коллективного Запада"... Более того, сквозь частокол дебилоидных пассажей типа "НАТО-реликт эпохи противостояния" или утверждений о том, что начало поставок российского газа в Европу в результате так называемой "сделки века" между ФРГ и СССР в 1970-м году стало началом некой "конструктивной взаимозависимости"...
прорывается одна просто-таки "гениальная" мысль, которая непосредственно касается нас с вами (т.е. Украины)..., звучит она так:

"... Более того, многие страны (имеются ввиду европейские - авт.) были поставлены перед искусственным выбором – быть либо с коллективным Западом, либо с Россией. Фактически это был ультиматум. К каким последствиям привела такая агрессивная политика, мы видим на примере украинской трагедии 2014 года. Европа активно поддержала антиконституционный вооружённый переворот на Украине. С этого всё и началось. Зачем нужно было это делать? Тогда действующий президент Янукович уже согласился со всеми требованиями оппозиции. Зачем США организовали переворот, а страны Европы – безвольно его поддержали, спровоцировав раскол в самой Украине и выход Крыма из её состава?..." (с)...

Другими словами, "Путин" придумал очередную отмазку своим неадекватно-дебильным действиям в отношении своих стран-соседей - существование некоего "ультиматума" Запада, как воплощение его "агрессивной политики"... Мол, мы вынуждены отвечать, и вот вам пример последствий такой ситуации - Украина...

Вот на этом пассаже стоит остановится более подробно, ибо по своей сути, на сегодняшний день... это и есть один из краеугольных камней политики Кремля не только в отношении нашей страны... но и вообще, принципиальных подходов Кремля к процессу общения с внешним миром...

Начнём с того, что никакого "ультиматума" (или Запад - или Россия) в природе не существует... все 5 волн расширения НАТО былы обусловлены СОБСТВЕННЫМ желанием вступить в Альянс тех стран, которые его изъявили, после объединения двух Германий... Никто никого не принуждал и с ножом к горлу не подступал, как это делал Кремль в отношении Украины, развязывая против нашей страны разнообразные торговые войны, шантажируя поставками газа или нагло и цинично вмешиваясь в политико-экономическую жизнь нашей страны, пытаясь затащить нас в своё время в "Таёжный союз" и ОДКБ...

Даже, если согласится с тем, что в 2014-м году в Украине произошёл "вооружённый переворот", то его явно организовали НЕ США, и страны Европы, которые его яко бы "безвольно поддерживали"... тут мелкотравчатый и безграмотный кремлёвский бабуиноид откровенно лжёт...

Самое непосредственное отношение к произошедшему на Майдане в 2014-м году имеют - некто по фамилии Лёвочкин, а так же группа "товариСЧей" из тогдашних политических сил, активно действовавших в Украине, которые были явно и тайно афилированны с российскими специальными службами...

Зачем и Почему они всё это начали и разогнали? - это вопросы совершенно отдельного разговора и я бы сказал расследования... НО ВАЛИТЬ ЯНУКОВИЧА в 2013-м НАЧАЛИ ИЗ МОСКВЫ, а отнюдь не из Вашингтона или Берлина, Парижа или Лондона... Кремлёвские маразматы начиная анти-януковичскую бучу в Украине, совершенно не представляли себе того, что процесс сей может выйти из под их контроля, превратившись в революция украинского народа за РЕАЛЬНУЮ НЕЗАВИСИМОСТЬ страны... Обвинять в этом, вместо себя и своих "исполнителей" ЗАПАД - просто тупо и дебильно... Не говоря уже о том, что бы видеть в этом некие "коварные устремления" западных специальных служб...

В конце концов, это не американские ссо-шники лупили студентов на Майдане, не британские агенты устриивали массовые побоища в центре Киева на протяжении нескольких месяцев, а так же жгли Дом профсоюзов или стреляли в митингующих из боевого оружия... Отнюдь не Вашингтон настаивал на принятии в Раде драконовских законов, касемо  "ответственности за организацию беспорядков" и ограничивающих под этим соусом ОСНОВНЫЕ демократические права и свободы граждан - в основном всё это были украинские "друзья" Кремля, а то и напрямую - именно его служивые люди...

Так что, обвинять Запад в "агрессивном" продвижении на Восток в виде предъявы каких-то , придуманных в Кремле ультиматумов или устривания "демократических революций" в соседних с Мордором странах... в качестве аргументов собственного сумасшествия и неадекватного поведения по отношению к ним - явный кремлёвский долбоебизм...

Но особенно меня позабавили парочка последних абзацев этого шЫдевра крЫмлёвских АналИтегоФ...

"... мы просто не можем позволить себе тащить за собой груз прошлых недоразумений, обид, конфликтов и ошибок. Груз, который будет мешать нам сосредоточиться на решении актуаль­ных проблем. Убеждены, что нам всем надо признать эти ошибки и исправить их..." (с)

оттуда-же...

В переводе на человеческий это означает мысль о том, что... "я тут наху@вертил немного, кое-что хапанул... но я не виновАТЫЙ. Вы меня заставили... я был ВЫНУЖДЕН. Давайте всё забудем и простим друг дружке... обменяемся хапанутым и всё поделим "по-справедливости...", а главное - "будем и дальше совместно стричь лохов"...

В Кремле мало того, что пытаются выдать свою общепризнанную УЖЕ на мировом уровне еб@нутость за некую "норму поведения", но и предлагают всему остальному цивилизованному миру стать таким же еб@нутым, как они сами...

Мудилы из Кремля явно не понимают, что мир УЖЕ ДАВНО не делится на межгосударственном уровне на лохов, терпил и гопоту... такое мироустройство просто похоронит человечество в условиях надвигающихся планетарных проблем и в цивилизованном мире это уже ДАВНО поняли...

А ещё, болванам в Кремле с криминальными наклонностями... страшно... ибо "Восток - дело тонкое", а "китайские товариСЧи" при первом же "скачке" (шухере) явно "делитсься" не будут, скорее наоборот... Вовиной еб@нутости, в глобальном отношении, они явно так же не одобряют...

Вот потому-то...

"...  Россия – одно из крупнейших европейских государств. И мы ощущаем свою неразрывную культурную и историческую связь с Европой..." (с)

Нихера вы не ощущаете... особенно, когда считаете, что "можете ломануть лопатник на повороте". Вы начинаете ощущать, когда вам тестикулы дверным косяком зажимают... вот тогда да, приходит озарение...

Однако, НЕ РАНЬШЕ этого...

https://www.facebook.com/ahmenid/posts/1873287312839617?__cft__[0]=AZVXaSEK1X8HUOSNTM48d_Vc768a23hnPf5cZLd2PIVn6Ea5G6LmWMYgL3a2cXDg4ikU4Zq_C3FJ9gY6OEbfvAt5mCzaPJQa-Zv8xkYnQJ4lFqeTwOZIxbQHWyjR2ZQwO9DUppbMboh5OqgDAGPXkUfIY_Oen8nk1ojqua-Euif9PQ&__tn__=%2CO%2CP-R

За даними російських військових, "о 11:52 британський корабель перетнув російський кордон і на три кілометри увійшов в територіальне море біля мису Фіолент. Його попередили про застосування зброї в разі порушення кордону, але екіпаж есмінця не відреагував".

"О 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу. В 12.19 літак Су-24м виконав попереджувальне бомбометання (4 ОФАБ-250) по курсу руху есмінця УРЗ "Дефендер". В 12.23 спільними діями Чорноморського флоту і Прикордонної служби ФСБ Росії есмінець УРЗ "Дефендер" покинув межі територіального моря Російської Федерації", - йдеться в повідомленні.

https://censor.net/ua/n3272981

Анналена Бербок преемница Меркель на пост канцлера Германии, под прицелом Кремля. Лидер "зеленых" категорически против газопровода "Северный поток-2" и требует самых жестких действий по отношению к Москве. Разведка Германии сообщает что русские атакуют Бербок "по всем фронтам"

Дело в том, что эсминцы Тип-45 на сегодняшний день являющиеся самыми современными боевыми кораблями ВМС Великобритании, заточены именно на ПВО.
Эти эсминцы оснащены одной из лучших в мире РЛС с активной ЦАР S1850, способной обнаруживать объекты, в том числе малоразмерные и малозаметные, на расстоянии до 400 км, как в атмосфере, так и ближнем космосе. Причём одновременно данные РЛС способны отслеживать до 1000 целей.

Что же до вооружения, то в распоряжении HMS Defender имеются зенитные ракеты малого и среднего радиуса действия Aster 15, с дальностью поражения целей до 30 км, и ракеты Aster 30, с дальностью поражения цели до 120 км.

То есть, против современного корабля, призванного обеспечивать ПВО группам кораблей, в частности АУГ, отправили “напугать” ведро с болтами Су-24М, который система ПВО эсминца могла сбить банально в момент его взлёта? Даже не смешно.

Во всей этой истории интересным будет услышать комментарии самих же британцев, поскольку российская версия не только изобилует чрезмерным количеством манипуляций, но и некой нервной, психической бравадой, объяснение которой лишь одно – у кого-то сегодня в Крыму, кое-что сжалось до размеров иголочного ушка.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2616490605323510&id=100008877886960&__cft__[0]=AZUe9uzikDxgSjQEE8l_9yAwJUoUryflZ7t703A3UtPVZ0-ayF2v4XXingRHVPyzJMcQNtVUP-VK2BUg4C852HxvD1nCivLB094auQzJA7ph8Ef7OT1nX31T94REH-4KmAlVxyOjUZ9a_EnQCUpx013IG5slcGzCwhUSLHARgeLr_Q&__tn__=%2CO%2CP-R

хроника одного инцидента
британский эсминец: *идет рядом с крымом*
российский флот: *наблюдает и злится*
британский эсминец: *проходит мимо*
российские сми: британский эсминец зашел в территориальные воды россии, забомбили бомбами, он изменил курс и в страхе бежал.
украинские сми: британский эсминец зашел в территориальные воды россии, забомбили бомбами, он изменил курс и в страхе бежал.
украинские блогеры: третья мировая война!!!!!!
британцы: мы шли спокойно по территориальным водам украины. про бомбы не в курсе, но на всякий случай позвоните в воронеж.
***
мораль: в это сложно поверить, но российские сми могут врать.

https://www.facebook.com/roman.shrike/posts/4456519131039498?__cft__[0]=AZVKWmrsBwwIFy3-DQ7Ve8CfDyOB7Zm4uoZKLHkUEbqcarz4anUzEKydOwJ9hTj27T4-gzE-DdvZ-islARIzowYu0dFlqIsWUB91cR-gwBwDXRucMRK3LcW01ltYzacRXQbRvWNtSK4RDs1Ep2zgaw7nADdFbpvAYQzN7ctBporzvw&__tn__=%2CO%2CP-R

Последняя неделя была обусловлена смещением глобального, политического центра тяжести в Европу. И действительно, практически без перерыва прошли два крупнейших события – саммит Большой Семерки и НАТО. Тем более, что такие масштабные мероприятия не проходили со времени начала пандемии. Лидеры ведущих стран просто не имели возможности принять участие в подобных мероприятиях и лично обменяться мнениями по вопросам, которые безусловно накопились за эти почти полтора года. Ну и конечно же, к ряду вопросов, которые существуют всегда, прибавился вопрос и самой пандемии. Именно поэтому комментарии СМИ ведущих стран мира были сосредоточены на этом и на том, как лидеры этих стран воспользовались открывшимися возможностями.

Понятно, что остальной мир не стоял на месте и в нем происходили не менее важные события, просто фокус внимания был существенно смещен в одном направлении, а потому важные события, которые будут иметь серьезные последствия, остались «за кадром». Хотя, некоторые из таких событий имели свое начало именно на Саммите НАТО. В частности, речь идет о личных переговорах президента Турции Эрдогана с президентом США Байденом и президентом Франции Макроном. Как отмечала пресса, переговоры не были легкими, но стороны учли позиции друг друга и двинулись навстречу друг другу, в конструктивном ключе. Это после того, как Турция имела серьезные трения с США и почти открытый политический конфликт с Францией.

И вот стало известно о том, что кроме собственных проблем, президент Турции обсуждал и вопрос Карабаха и скорее всего, именно он оказался понятным для всех, в первую очередь для Франции, но и для США – тоже. В ходе 44-дневной войны Азербайджан смог вернуть большую часть своих территорий, но не устроил там бойню и тем более, не двинулся в Ереван, чтобы задать вопрос товарищам, которые долгие десятилетия обещали дойти до Каспия. Сейчас уже всем понятно, что фактический разгром армянской армии, давал азербайджанцам осуществить и то, и другое, но они проявили благоразумие и верность партнерским обязательствам, данным Турции о том, что все будет в рамках международного права.

В общем, Азербайджан выдержал очень серьезный тест на цивилизованность и показал, что идет не мстить, а решать все те же вопросы, которые стоят более 30 лет и не имеющие решения политическими средствами. В Брюсселе все стороны были вынуждены признать, что в данном случае, военные действия Азербайджана оказались намного более эффективными чем переливание из пустого в порожнее, что и проблемы не решало, и не гарантировало от периодических эскалаций боевых действий.

И вот сразу после этих переговоров Эрдоган прибыл в Азербайджан, где был и формализованы союзнические отношения двух стран в области обороны. Теперь страны связывают обязательства взаимопомощи, в случае возникновения военной угрозы и более того, эти обязательства теперь предполагают мгновенный ответ, на такие угрозы. Обеспечение же быстрого ответа, предполагает наличие соответствующих сил и средств, в режиме мгновенного доступа. Таким образом, уже можно твердо говорить о том, что отныне, на территории Азербайджана будет находиться постоянный турецкий военных контингент, с набором необходимой техники и вооружений.

Раз так, то реализация этого плана, окончательно перекрывает слабые стороны вооруженных сил Азербайджана, в частности – отсутствие современной авиации. Имея свои пункты постоянной дислокации, турецкие военные смогут быстро, и без дополнительных согласований, влезть в драку, если того потребуют обстоятельства и это уже намек не Еревану, а Москве. СИтуация кардинально изменилась и отныне скрытая угроза, исходящая от российской базы в Гюмри – полностью уравновешена.

То есть, отныне какие-то фантазии о том, что армяне, а по факту – россияне, смогут повторно оккупировать отбитые азербайджанцами земли, уходят в разряд не очень научной фантастики. И в общем, хоть в Ереване и сотрясают воздух громкими заявлениями, но по факту – сейчас заканчиваются технические приготовления к передаче границы, между Арменией и Азербайджаном, российским пограничникам.

Турция четко артикулировала о том, что зона ее интересов уже расширена и Москва это сглотнула потому, что она понимает исключительно язык силы и ничего более. Только так можно решать подобные конфликты, а не заглядывая Путину в глаза или исподнее. Так что НАТО движется вперед не только с западного направления, но и с южного и этого Москве не избежать. Процесс приобрел необратимый характер."

https://www.facebook.com/DValerii1206/posts/1637810376413681?__cft__[0]=AZUtcTVJe9D9xfSx9jmRtTo7DnRBfxgWXqHc5lBfP80fLX5k9KT6WSL8XX8ciVFgEB_fxCCm__96b_R7J2Z8VBH5EQcscyE22lk-LROoOcRgr-X3LyqiXkh79sJNMQdHQ3iLl6Di1TJbN4bnSzDFubVykMok5FbS_3v_0YYV-hZsU_fJ7mVHE-UtfxV8DTBN-lA&__tn__=%2CO%2CP-y-R

МИД России об инциденте с британским Defender: «Мы можем взывать к здравому смыслу, требовать уважения международного права, а если это не помогает - мы можем бомбить. Не только по курсу, но и по цели, если коллеги не понимают».

Boris Johnson today said it was “entirely right” for a British warship to travel through the waters off Crimea as Russia threatened to drop bombs directly on foreign vessels that enter the disputed area.

The prime minister spoke as Britain pledged to defy the Kremlin and continue sailing through the region to defend international waters.

Захарова после инцидента с эсминцем посоветовала Британии «стучать» перед «мирным заходом»

"Королевский флот всегда будет соблюдать международное морское право и ему не будет оказано препятствий в мирном переходе", – отметил Уоллес.

По словам министра иностранных дел Британии Доминика Рааба, описание Россией инцидента в связи с проходом корабля ВМС Британии у берегов Крыма "предсказуемо неверное", передает Reuters.

"Корабль ВМС Великобритании совершал мирный проход через территориальные воды Украины. Мы делали это в соответствии с международным правом", – добавил британский министр.

Уоллес подытожил, заявив, что дезинформация – "это то, что приходит и уходит с Россией".

"Это то, что мы наблюдаем регулярно. Мы не удивлены этим, мы готовы к этому", – сказал он.

https://news.liga.net/world/news/velikobritaniya-zayavila-chto-ee-flotu-ne-pomeshayut-hodit-u-beregov-kryma

Если верить официальному представителю МО РФ, некоему генералу Конашенкову, то некие таинственные "украинские адмиралы" настолько могущественны и велики, что свободно и не напрягаясь  управляют не только отдельными кораблями флота Её Величества... но и в целом, всем Королевским флотом Великобритании...

Болваны, задрапированные под российских генералов... даже не соображают, что они порой несут... и как убого при этом выглядят....

Мало того, что они мудозвоны, сами по себе, так они и мудозвонить-то толком не умеют...

Ну и в эпилоге охарактеризую несколько государств которые по мощи и устремлениям МОГЛИ БЫ БЫТЬ империями.

Англия-ну тут просто говорить не о чем.

Засекреченные документы министерства обороны Великобритании, содержащие подробную информацию о британском эсминце "Дефендер" и британских вооруженных силах, были обнаружены на автобусной остановке в английском графстве Кент.

В одном пакете документов обсуждается, в частности, вероятная реакция России на проход эсминца через воды вблизи побережья Крыма в районе Севастополя. Это место Россия считает своими территориальными водами, что не признается большинством государств мира, в том числе Великобританией, считающей эти воды украинскими. Россия аннексировала Крым в 2014 году.

В другом пакете документов обсуждается подробный план возможного военного присутствия Великобритании в Афганистане после завершения там операции НАТО под руководством США.

Груда промокших документов, всего почти 50 страниц, была обнаружена за автобусной остановкой в Кенте рано утром во вторник, то есть накануне инцидента в Черном море.

https://www.bbc.com/russian/news-57613536

Турция готова углублять сотрудничество в вопросах обороны, безопасности и военной промышленности, а также делиться опытом в области безопасности границ и борьбы с терроризмом, заявил Хулуси Акар в Душанбе. Аналогичные вопросы обсуждались в Бишкеке. «С учетом нестабильной ситуации в регионе и растущих угроз, особенно в связи с осложнением ситуации в Афганистане, военно-техническое сотрудничество является актуальным и своевременным», — заявил на переговорах с Акаром президент Киргизии Садыр Жапаров.

Он выразил готовность к дальнейшему развитию и расширению сотрудничества в интересах мира и стабильности в обеих странах и регионе в целом. Кроме этого, Анкара обещает взять на себя обучение и подготовку киргизских военных специалистов. Впрочем, в Турции проходят подготовку военные всех стран Центральной Азии. Сейчас, по всей видимости, Турция увеличивает для них квоты. Ранее турецкий министр побывал в Нур-Султане и Ташкенте (см. «НГ» от 27.10.20).

За эту помощь Анкара просит немного — признать FETO террористической организацией (так власти Турции называют организацию оппозиционного исламского общественного деятеля Фетхуллаха Гюлена и его движение «Хизмет», которых обвинили в 2016 году в попытке государственного переворота), а их сторонников, скрывающихся на территориях дружественных стран, выдать Турции.

С Киргизией, по всей вероятности, этот вопрос уже закрыт. Во всяком случае, турецкий лидер Реджеп Тайип Эрдоган на совместной с президентом Киргизии Садыром Жапаровым пресс-конференции в Анкаре в начале июня заявил: «Мы солидарны с моим дорогим братом, что FETO представляет угрозу национальной безопасности обеих стран». «Последние политические проблемы обнажили темное, кровавое и неприятное лицо FETO. Даст бог, мы сообща преодолеем это, поддерживая друг друга. Я еще раз заверил уважаемого президента в том, что Турция поддерживает кыргызский народ и власти страны. На каждом шагу к политической стабильности мы рядом с Кыргызстаном», — отметил Эрдоган. После чего стало известно, что Турция окажет Киргизии военно-техническую помощь на грантовой основе. Ряд киргизских экспертов предположили, что это могут быть турецкие беспилотники, но более старых моделей, чем получившие известность в карабахской войне «Байрактары».

Из стран региона пока только Туркменистан остается не охваченным турецким влиянием. Но уже осенью он пополнит ряды Тюркского совета — международной организации тюркской культуры ТЮРКСОЙ. «Туркменистан готов присоединиться к Тюркскому совету, правда, если получит особый статус, который уставом этой структуры не предусмотрен», — сказал «НГ» директор Ближневосточного института Евгений Сатановский. При этом эксперт не сомневается, что получит, как получил и первый президент Туркменистана Сапармурат Ниязов аналогичный статус для своей страны в СНГ. При этом любопытно, что и Азербайджан, и Казахстан, и Узбекистан, и Киргизия дружно лоббировали присоединение Туркменистана к ТЮРКСОЙ. «Редкое единодушие. Российские предложения такого рода особого энтузиазма не встречали и не встречают. Так рассыпаются империи. Разбор под новые геополитические реалии постсоветского пространства продолжается с нарастающей интенсивностью и немалыми результатами в пользу Анкары. Пока Москва спит… Вакуум, который возникает в регионе, поскольку российские интеграционные проекты буксуют, Турция заполняет собой, — подчеркнул Сатановский. — У Турции есть новая стратегия построения империи — в том числе за наш счет, — и она ее строит».

По словам Евгения Сатановского, страны региона понять можно. Американцы бросают Афганистан на произвол судьбы, создавая большой очаг напряженности под боком у России и Китая. «Талибан» (запрещен в РФ) устанавливает власть над всей территорией страны. Разгромленные, давным-давно уничтоженные талибы, согласно американским репортажам, внезапно воскресли и контролируют около 80% территории Афганистана. Причем в основном ведут бои на севере страны, где проживает непуштунское население, на границе с Таджикистаном и Узбекистаном. Афганские военнослужащие бегут, спасая свои жизни, в страны Средней Азии. Это, безусловно, вызывает беспокойство в Душанбе, Ташкенте, Ашхабаде.

«На кого им опираться? Россия туда не пойдет. Хватило опыта советских времен. Что до Турции, то она, судя по всему, на это готова. Для начала она берет под контроль Кабульский аэропорт в сотрудничестве с Пакистаном, а там — кто знает… Лиха беда — начало», — отметил Сатановский.

Более того, Турция, по его словам, уже выходит на Каспий. Шушинское соглашение Турции с Азербайджаном, предполагающее аспекты военного сотрудничества, напрямую выводят Турцию на Каспий. Скоро мы увидим на Каспии турецкие военные базы. А это, считайте, базы НАТО«, — пояснил Евгений Сатановский. Прогноз эксперта неутешительный: «Мы увидим, что планы по развалу Российской Федерации, которые есть у всех наших соседей и США, приобретут некоторое практическое измерение».

Генеральный директор Аналитического центра «Стратегия Восток—Запад» (Бишкек) Дмитрий Орлов считает, что это «игра Турции вдолгую, но жизни Эрдогана может не хватить». «Для того чтобы стать региональным игроком, Эрдогану нужно было соблюсти два условия: войти в игру так, чтобы этого никто не понял, и участвовать в игре так, чтобы этого никто не понял. Ни одно из этих двух условий Эрдоган не выполнил. Сейчас он ведет себя слишком нахраписто, а это говорит о том, что за ним стоит серьезная сила. И это скорее всего Великобритания», — сказал «НГ» Орлов. По его мнению, Эрдоган будет играть на противоречиях между США, Китаем и Россией, причем не в свою пользу: у Эрдогана на эти игры нет ни денег, ни нужного влияния, что опять-таки указывает на то, что за ним стоит некто очень влиятельный.

судя по тенденциям (обработано 81% протоколов), партия PAS Президента Молдовы Майи Санду будет иметь в Парламенте 62-63% (может более) мандатов

коалиция "мафия-кремлёвские" - 38-39 мандатов

подсчёт продолжается, но мы уже победили!

в Молдове есть демократия и свободные выборы

ТАЄМНІ ДОКУМЕНТИ КРЕМЛЯ СВІДЧАТЬ ПРО СПЕЦОПЕРАЦІЮ ПУТІНА З МЕТОЮ ПОСАДИТИ ТРАМПА У БІЛИЙ ДІМ

Ексклюзив: Документи свідчать, що Московія провела комплексну спецоперацію з втручання у політику

Luke Harding, Julian Borger and Dan Sabbagh, The Guardian, 15.07.2021
https://www.theguardian.com/.../kremlin-papers-appear-to...

Згідно з викритими документами, Владімір Путін особисто санкціонував таємну спецоперацію на підтримку "психічно нестабільного" Дональда Трампа на президентських виборах у США у 2016 році під час закритого засідання Ради нацбезпеки Московії.

Згідно з інформацією, ключова зустріч відбулася 22 січня 2016 року, за участі президента Московії,  керівників спецслужб та головних міністрів.

Вони погодилися, що Білий дім Трампа допоможе забезпечити стратегічні цілі Москви, зокрема створити "соціальні негаразди" в США та послабити переговорні позиції американського президента.

Три спецслужби Московії отримали наказ знайти практичні шляхи підтримки Трампа, і цей наказ підписав Путін.

На той момент Трамп був лідером у виборчій гонці від Республіканської партії. У звіті, підготовленому експертним департаментом Путіна, Москві рекомендувалося застосовувати "всю можливу силу" для забезпечення перемоги Трампа.
Західні спецслужби, звісно, знали про ці документи кілька місяців і ретельно їх вивчали. Документи, які попались на очі "Guardian", є серйозним і дуже незвичним витіком з Кремля.

“Guardian” показала документи незалежним експертам, які кажуть, що вони справжні. Різні деталі документа є дуже правдивими. Кажуть, що загальний тон і напруга відповідають думкам Кремля щодо безпеки.

На цей витік Кремль зреагував зневажливо. У відповідь на наш дзвінок, прес-секретар Путіна, Дмітрій Пєсков, заявив, що сама думка про те, що лідери Московії зустрілися і погодилися підтримати Трампа на зустрічі на початку 2016 року, є "великим художнім вимислом".

Звіт - № 32-04 \ vd - класифікується як секретний. Там сказано, що Трамп є "найперспективнішим кандидатом" з точки зору Кремля. Так і написано москвинською мовою – “самым перспективным”.

Також є коротка психологічна оцінка Трампа, якого описано як "імпульсивну, психічно нестійку та неврівноважену особу, який страждає  комплексом неповноцінності".

Також очевидним є підтвердження того, що у Кремля є компромат або потенційно компрометувальні матеріали на майбутнього президента, зібрані - зазначається в документі - з попередніх "неофіційних візитів Трампа на територію Російської Федерації".

У документах йдеться про "певні події", які трапилися під час подорожей Трампа до Москви. Членам Ради нацбезпеки пропонується знайти детальну інформацію про це у Додатку №5, пункт п’ятий, йдеться в документі. Нам невідомо, що містить додаток.
"Вкрай потрібно використати всі можливі сили, щоб полегшити його обрання [Трампа] на посаду президента США", - зазначає видання.

Це допомогло б здійснити улюблений Московією "теоретичний політичний сценарій". Як передбачається цим сценарієм, перемога Трампа "безумовно призведе до дестабілізації соціально-політичної системи США" і приховане невдоволення вибухне.

• Зустріч у Кремлі

Немає сумнівів, що зустріч у січні 2016 року відбулася - і що вона відбулася в самому Кремлі.

На офіційній світлині цієї події за столом видно Путіна, який сидить під прапором Московії та двоголовим орлом. Також на зустрічі були тодішній прем'єр-міністр, Дмітрій Мєдведєв та багаторічний міністр закордонних справ – Сєрґєй Лавров.

Також були присутніми Сєрґєйй Шойґу, міністр оборони, який відповідав за ГРУ (аґенцію військової розвідки); Міхаіл Фрадков, тодішній начальник Служби зовнішньої розвідки; та Алєксандр Бортніков, очільник Федеральної служби безпеки. Ніколай Патрушев, колишній директор ФСБ, брав участь як секретар Ради нацбезпеки.

Згідно з офіційним прес-релізом, обговорення стосувалося економіки та Молдови.
Документ, який попався на очі "Gardian", свідчить про те, що справжньою, прихованою метою засідання Ради нацбезпеки було обговорення конфіденційних пропозицій, вироблених аналітичною службою президента у відповідь на санкції США проти Москви.

Автором, схоже, є Владімір Сімонєнко, високопосадовець, який відповідає за експертний департамент Кремля, який забезпечує Путіна аналітичними матеріалами та звітами, деякі з них базуються на зовнішній розвідці.

У документах вказується, що 14 січня 2016 року Сімонєнко розповсюдив тристорінкове резюме висновків та рекомендацій своєї команди.

У підписаному розпорядженні через два дні Путін доручив тодішньому керівнику його зовнішньополітичного управління - Алєксандру Манжосіну - написати таємний план для Ради національної безпеки.

Його метою було подальше вивчення документа, йдеться в наказі. Манжосіну на все дали п'ять днів.

Що саме було сказано в приміщенні сенату Кремля на другому поверсі, невідомо. Але президент та співробітники спецслужб, схоже, підписали комплексний план з втручання в політику США, поданий з точки зору виправданої самооборони.

Згадано різні заходи, які Кремль може вжити у відповідь на те, що він вважає ворожими діями Вашингтона. У документах викладено кілька слабких сторін США. Зокрема, «поглиблення політичної прогалини між лівими та правими», «медіа-інформаційний» простір США та антиурядові настрої в часи правління президента Барака Обами.

В документах не згадано Гіларі Клінтон, суперницю Трампа у 2016 році. Але в документах пропонується використовувати медіа-ресурси для підриву провідних політичних діячів США.

Є пункти про те, як Московія може підкинути «медіа-віруси» в американське суспільне життя, які можуть стати самостійними та самовідтворюваними. Це мало би змінити масову свідомість, особливо в певних групах, зазначено в документах.

Після зустрічі, згідно з окремим документом,  Путін видав указ про створення нової таємної міжвідомчої комісії. Її нагальним завданням була реалізація цілей, викладених в «особливій частині» документа № 32-04 \ vd.

До складу нового робочого органу ввійшли Шойґу, Фрадков та Бортніков. Шойґу призначили головою комісії. В указі зазначається, що ця група має якнайшвидше вжити практичних заходів проти США. Це було виправдано з міркувань національної безпеки та відповідно до федерального закону 2010 року №390-ФЗ, який дозволяє раді формулювати державну політику з питань безпеки.

Згідно з документом, кожній спецслужбі було відведено свою роль. Міністру оборони було доручено координувати роботу підрозділів та служб. Шойґу також відповідав за збір та систематизацію потрібної інформації та за "підготовку заходів щодо дій в інформаційному середовищі об'єкта" - командою, здається, було зламати чутливі американські кібер-цілі, визначені Службою зовнішньої розвідки.

СЗР було наказано зібрати додаткову інформацію для підтримки діяльності комісії. ФСБ відповідала за контррозвідку. Путін схвалив цей документ від 22 січня 2016, а його канцелярія поставила на нього печатку.

Заходи набирали чинності відразу після підписання Путіном, йдеться в указі. Начальникам спецслужб було надано трохи більше тижня, щоби вони повернулися з конкретними ідеями, які треба було подати до 1 лютого 2016.

Ці документи, написані бюрократичною мовою, відкривають безпрецедентний погляд на зазвичай прихований світ ухвалення рішень владою Московії.

Путін неодноразово заперечував звинувачення у втручанні в західну демократію. Та ці документи суперечать його заявам. Вони припускають, що президент, його голови спецслужб та провідні міністри були тісно задіяними в одній з найважливіших і найнахабніших спецоперацій ХХІ сторіччя: у змові допомогти посадити "психічно нестабільного" Трампа в Білий дім.

Виглядає на те, що в цих документах викладено дорожню карту того, що насправді сталося у 2016 році.

Через кілька тижнів після засідання Ради нацбезпеки гакери ГРУ здійснили кібератаку на сервери Демократичного національного комітету (ДНК) і згодом оприлюднили тисячі приватних листів, намагаючись завдати шкоди передвиборчій кампанії Клінтон.
Звіт, який попав на очі "Guardian", містить деталі, що дуже нагадують роботу розвідки Московії, кажуть дипломатичні джерела. Опис особистості Трампа є дуже характерним для аналізу спецслужб Кремля, коли робиться великий акцент на формуванні профілю людини з точки зору і наукової і паранормальної психології.

Москва найбільше скористає від перемоги республіканців, зазначено в документах. Це може призвести до "соціального вибуху", який, у свою чергу, послабить президента США. Наголошено, що перемога Трампа матиме міжнародні вигоди для Московії. Путін зміг би приховано домінувати на будь-яких двосторонніх американсько-московських перемовинах, знищувати переговорну позицію Білого дому та проводити сміливі зовнішньополітичні ініціативи для Московії.

В інших розділах багатосторінкового звіту є теми, які не стосуються Трампа. Зазначено, що санкції, введені США після анексії Криму Московією у 2014 році, сприяли внутрішній напруженості. Зроблено висновок, що Кремль має альтернативні шляхи залучення коштів в економіку Московії.

Документ рекомендує переорієнтувати торгівлю та експорт вуглеводнів на Китай. У центрі уваги Москви має бути вплив на США та їхні країни-союзники, щоби вони повністю відмовилися від санкцій або пом'якшили їх.

• Параноїдальні документи

Андрєй Солдатов, фахівець з спецслужб Мосоквії та автор книги "Червона павутина", заявив, згадані документи "відображають реальність". "Це повністю відповідає процедурам спецслужб та Ради нацбезпеки", - сказав він. "Рішення завжди ухвалюють таким чином, при цьому радники надають інформацію президенту та всьому ланцюжку командування".

Він додав: “Кремль мікрокерує більшістю цих операцій. Принаймні з 2015 року Путін чітко дав зрозуміти своїм спецслужбам, що нічого не можна робити незалежно від нього. Тут немає місця для самостійних дій". Путін вирішив оприлюднити вкрадені електронні листи DNC за результатами засідання Ради нацбезпеки в квітні 2016 року, сказав Солдатов, посилаючись на власні джерела.

Сер Ендрю Вуд, колишній посол Великої Британії в Москві та співробітник аналітичного центру Chatham House, описав документи як "параноїдальні". «Вони відображають ті обговорення та рекомендації, яких ви очікуєте. Існує повне нерозуміння США та Китаю. Вони написані для людини [Путіна], яка не може повірити, що може десь помилитися".

Ендрю Вуд додав: "Немає сумніву, що Московія могла допустити помилку, вторгшись в Україну. Звіт повністю відповідає тому, що я очікував би у 2016 році, а тим більше зараз. Існує велика кількість параної. Вони вважають, що за все відповідають США. Ця думка глибоко запала в душу лідерів Московії".

Трамп не відповів на наш запит про коментар.

https://www.facebook.com/radiolemberg/posts/4310471605703080?__cft__[0]=AZXqM2AfuUnNE9QIDN2cc6piI05aMtVIbuYSzgM8uhMckOJKAlqvrMizRBapBvIZcC3BVHIGHd8VuDLIu1Wwj1xS9HNOQHuTb0BR7VQYvOQrA-QdS4mA73cWsA8wV6_fraymXWXrlRnZ80kc6Z1jCJn57DPLh1Kavt6Sw6D8OMKp88tL60C2LBHUXBqUZsb_AC2TqWoOM9EKwhpTgKY3TepuvyeEC9w36c_W6V9nzNII_Q&__tn__=%2CO%2CP-y-R

Тегеран передал «привет» «Талибан»

В то время как члены ОДКБ демонстрируют неподдельную встревоженность тем, что талибы вышли к их границам, а Россия всех заверяет в своей поддержке, Тегеран решил не ходить вокруг да около, а напрямую поставил ультиматум шестёркам РФ.

Корпус стражей Исламской революции (КСИР) заявил, что “За ошибки своих боевиков, будут отвечать лидеры «Талибана»”.

Ранее КСИР уже выражал недовольство действиями талибов по отношению к шиитам и хазарийцам.

Интересно, как этот накал недопонимания будет развиваться дальше. Ведь явно вырисовывается танго втроём, талибы, Россия, Иран.

"Что же такого есть в Украине, что убедило путина ввергнуть весь мир в новую холодную войну?

Сам путин частично отвечает на этот вопрос, постоянно ссылаясь на центральную роль Украины в национальной истории России. Похоже, он искренне рассматривает Украину как неделимую часть исторического центра России и рассматривает потенциальное движение страны на Запад как следующий этап отступления России, которое началось несколько десятилетий назад с падением Берлинской стены и распадом советского союза.

Это находит отклик лично у путина, который был очевидцем распада власти советской системы в Центральной Европе в конце 1980-х годов. Унижение, которое он испытал во время пребывания в Восточной Германии, остается определяющим опытом его политической жизни и продолжает определять его решения, особенно в отношении Украины.

Начиная с Оранжевой Революции 2004 года, путина преследовала мысль об Украине, выступающей в качестве катализатора новой продемократической волны, которая в конечном итоге может свергнуть его собственный авторитарный режим. Когда украинцы снова вышли на улицы в 2014 году, он в ответ приказал вторгнуться в Крым и восточную Украину. Эти решительные меры отражали убежденность Путина в том, что появление действительно независимой, демократической и ориентированной на Запад Украины в конечном итоге представляет собой реальную угрозу для самой России.

За прошедшие семь лет мало что изменилось. Несмотря на неопровержимые доказательства того, что его война против Украины была самоочевидной грубой ошибкой, путин по-прежнему категорически отрицает это. Он отказывается признать право украинского народа или его все более очевидное предпочтение евроатлантической интеграции и предпочитает винить во всем надуманные антироссийские заговоры, якобы организованные Западом.

С 2014 года путин неоднократно прямо ставил под сомнение историческую легитимность Украины и заявлял, что большая часть сегодняшней Украины была несправедливо отнята у России. Этот однозначно империалистический подход к Украине ярко проявляется и в его последнем эссе, которое настолько близко к объявлению войны самому понятию украинской государственности, насколько можно когда-либо (к такому объявлению) подойти.

Последняя статья российского лидера может не сигнализировать о неминуемой эскалации боевых действий, но она подчеркивает его продолжающуюся озабоченность Украиной и непоколебимую решимость не допустить полного схода страны с кремлевской орбиты. Одержимость путина Украиной не ослабевает и остается одной из величайших угроз международной безопасности в современном мире.

Пока нынешняя конфронтация остается неразрешенной, нельзя исключать возможность крупной войны в Восточной Европе. путин уже продемонстрировал свою готовность принять сегодняшнюю атмосферу холодной войны как плату за защиту претензий России на Украину. При благоприятных для себя обстоятельствах он смог бы искать более традиционное в военном смысле решение своей украинской проблемы. Его угрожающее эссе является напоминанием западным лидерам о необходимости мер для жесткого сдерживания с их стороны.

Тридцатая годовщина независимости Украины, которая будет этим летом, предоставляет демократическому миру идеальную возможность ответить на недавний трактат путина. Президент России четко заявил о своей вере в принадлежность Украины к России. День независимости Украины 24 августа - идеальное время для Запада, чтобы в равной степени ясно дать понять, что украинцы имеют право выбирать свое будущее.

Питер Дикенсон »

«21 июля 2021 г.

Соединенные Штаты и Германия твердо поддерживают суверенитет, территориальную целостность, независимость Украины и избранный ею европейский путь. Сегодня мы вновь обязуемся дать отпор российской агрессии и злонамеренным действиям в Украине и за ее пределами. Соединенные Штаты обещают поддержать усилия Германии и Франции по установлению мира на востоке Украины в рамках нормандского формата. Германия активизирует свои усилия в рамках нормандского формата для содействия выполнению Минских соглашений. Соединенные Штаты и Германия подтверждают свою приверженность борьбе с климатическим кризисом и принятию решительных мер по сокращению выбросов в 2020-х годах, чтобы достичь предела роста температуры в рамках ограничения до 1,5 градуса по Цельсию.

Соединенные Штаты и Германия едины в своем стремлении привлечь Россию к ответственности за ее агрессию и злонамеренные действия путем наложения санкций и с помощью других инструментов. Мы обязуемся работать вместе в рамках недавно начатого диалога на высоком уровне между США и ЕС по России и по двусторонним каналам, чтобы обеспечить готовность США и ЕС, в том числе с помощью соответствующих инструментов и механизмов, к совместному реагированию на российскую агрессию и злонамеренные действия, включая попытки России использовать энергию в качестве оружия. Если Россия попытается использовать энергию в качестве оружия или совершит дальнейшие агрессивные действия против Украины, Германия примет меры на национальном уровне и потребует эффективных мер на европейском уровне, включая санкции, для ограничения экспортных возможностей России в Европу в энергетическом секторе. включая газовый и/или другие экономически значимые секторы. Это обязательство призвано гарантировать, что Россия не будет злоупотреблять никакими трубопроводами, включая «северный поток-2», для достижения агрессивных политических целей, используя энергию в качестве оружия.

Мы поддерживаем энергетическую безопасность Украины и Центральной и Восточной Европы, включая ключевые принципы, закрепленные в Третьем энергетическом пакете ЕС о разнообразии и безопасности поставок. Германия подчеркивает, что она будет соблюдать букву и дух Третьего энергетического пакета в отношении северного потока-2 в юрисдикции Германии, чтобы обеспечить разделение и доступ для третьих сторон. Это включает оценку любых рисков для безопасности энергоснабжения ЕС, связанных с сертификацией оператора проекта.

Соединенные Штаты и Германия едины в своем убеждении, что в интересах Украины и Европы, чтобы транзит газа через Украину продолжался после 2024 года. В соответствии с этим убеждением Германия обязуется использовать все доступные рычаги для обеспечения продления соглашения о транзите на срок до 10 лет.
Переговоры о соглашении о транзите газа между Украиной и Россией, включая назначение специального посланника для поддержки этих переговоров, должно начаться как можно скорее и не позднее 1 сентября. Соединенные Штаты обязуются полностью поддержать эти усилия.

Соединенные Штаты и Германия твердо привержены борьбе с изменением климата и обеспечению успеха Парижского соглашения за счет сокращения наших собственных выбросов до нулевого уровня не позднее 2050 года, поощряя укрепление климатических амбиций других крупных экономик и сотрудничества в области политики и технологий для ускорения глобального перехода к нулевому уровню выбросов. Для этого мы основали американо-германское партнерство в области климата и энергетики [см. приложение]. Партнерство будет способствовать сотрудничеству США и Германии в разработке действенных дорожных карт для достижения наших амбициозных целей по сокращению выбросов; координации нашей внутренней политики и приоритетов в секторальных инициативах по декарбонизации и на многосторонних форумах; мобилизации инвестиций в переход (на использование зеленой энергетики); а также разработке, демонстрации и расширению критически важных энергетических технологий, таких как возобновляемые источники энергии и ее хранения, водород, энергоэффективность и электротранспорт.

В рамках партнерства США и Германии в области климата и энергетики мы решили создать систему для поддержки перехода (к зеленой энергетике) в странах с развивающейся рыночной экономикой. Этот компонент будет включать поддержку Украины и других стран Центральной и Восточной Европы. Эти усилия не только будут способствовать борьбе с изменением климата, но и поддержат энергетическую безопасность Европы за счет снижения спроса на российские энергоносители.

В соответствии с этими усилиями Германия обязуется создать Зеленым Фонд для Украины и управлять им, чтобы поддержать переход Украины (к зеленой энергетике), энергоэффективность и энергетическую безопасность. Германия и Соединенные Штаты будут стремиться продвигать и поддерживать инвестиции в Зеленый фонд Украины на сумму не менее $1 миллиарда, в том числе от третьих сторон и от предприятий в частном секторе. Германия внесет в фонд первоначальное пожертвование в размере не менее $175 миллионов и будет работать над расширением своих обязательств в ближайшие бюджетные годы. Фонд будет продвигать использование возобновляемых источников энергии; способствовать развитию водородной энергетики; повышать энергоэффективность; ускорять переход с угля (на другие энергоносители); и способствовать выходу на нулевую эмиссию двуокиси углерода. Соединенные Штаты планируют поддержать эту инициативу посредством технической помощи и политической поддержки в соответствии с целями фонда в дополнение к программам, поддерживающим рыночную интеграцию, реформу регулирования и развитие возобновляемых источников энергии в энергетическом секторе Украины.

Кроме того, Германия продолжит поддерживать двусторонние энергетические проекты с Украиной, особенно в области возобновляемых источников энергии и энергоэффективности, а также поддержку перехода на энергетику без использования угля, включая назначение специального посланника с выделенным финансированием в размере $70 миллионов. Германия также готова запустить Пакет (Энергетической) Устойчивости Украины для поддержки энергетической безопасности Украины. Это будет включать усилия по защите и увеличению пропускной способности реверсных потоков газа в Украину с целью полностью защитить Украину от потенциальных будущих попыток России сократить поставки газа в страну. Он также будет включать техническую помощь для интеграции Украины в европейскую электрическую сеть, опираясь на и в координации с текущей работой ЕС и Агентства США по международному развитию. Кроме того, Германия будет способствовать включению Украины в Германский Фонд Наращивания Киберпотенциала (Germany’s Cyber Capacity Building Facility), поддерживать усилия по реформированию энергетического сектора Украины и помогать в определении вариантов модернизации газотранспортных систем Украины.

Соединенные Штаты и Германия выражают свою решительную поддержку Инициативе Трех Морей (форум, включающий 12 стран Евросоюза - Австрия, Болгария, Хорватия, Чешская Республика, Эстония, Венгрия, Латвия, Литва, Польша, Румыния, Словакия и Словения – И.А.) и ее усилиям по укреплению взаимосвязанности инфраструктуры и энергетической безопасности в Центральной и Восточной Европе. Германия обязуется расширять свое участие в этой инициативе с прицелом на финансовую поддержку проектов Инициативы Трех Морей в области региональной энергетической безопасности и возобновляемых источников энергии.

Кроме того, Германия будет поддерживать проекты, представляющие общий интерес в энергетическом секторе, через бюджет ЕС с взносами до $1,77 миллиарда в 2021-2027 годах. Соединенные Штаты по-прежнему привержены инвестированию в Инициативу трех морей и продолжают поощрять конкретные инвестиции со стороны ее членов и других стран».

ТРИ МІСЯЦІ ДЛЯ ПОПЕЛЮШКИ (ендшпіль).

Домовленість Штатів та Німеччини щодо «СП-2» дозволяє уникнути найгіршого сценарію, заявив речник Держдепу під час брифінгу для преси.

«Цей пакет запобігає найгіршому сценарію ..., коли «Північний потік-2» запрацював би, але не було захисту від негативних наслідків для України, інших країн на передовій НАТО та ЄС, для європейської безпеки загалом», - сказав Нед Прайс.
Він зауважив, що домовленість не означає, що США відмовляються від політики санкцій, закріпленої в американському законодавстві. «Ми віддані тому, щоб виконувати закон. Ніщо з того, що було оголошено вчора жодним чином це не змінює».

Нед Прайс підтвердив, що адміністрація США продовжує виступати проти «СП-2» та відзначив, що з часу приходу Байдена на посаду президента, на 19 осіб та об‘єктів пов‘язаних з цим газогоном було накладено санкції, в той час, як до 20 січня - лише двоє осіб перебували під санкціями через їхню участь в проекті. Однак, на час приходу Байдена, будівництво газопроводу було майже завершено і наступні санкції могли значно зашкодити відносинам з Німеччиною.

Прайс додав: «Як любить говорити президент: «Не порівнюйте мене із Всемогутнім, порівнюйте мене з альтернативою»... Чи хотіли б ми отримати іншу ситуацію на початку? Звичайно. Чи хотіли б ми мати можливість зупинити побудову трубопроводу? Звичайно. Але цей варіант не був реалістичним. Ми переконані, що оголошені заходи принесуть найкращий результат у обставинах, які ми отримали».

Начебто все логічно, але не вистачає одного - КОНКРЕТИКИ! Хоча є час на її відпрацювання, і результат такого відпрацювання у великій мірі залежить від керівництва України.

Я реаліст, але трохи помрію... Чи не можна було б хоча б на три місяці передати керівництво державою Порошенку?

Чому хоча б на три? Просто у ці три місяці повинна відбутись низка знакових подій:

* у США (до 1 вересня Байден доручив надати пропозиції щодо "вирішального пакету допомоги Україні");

* у Німеччині (відбудуться вибори та зміна керівництва держави);

* на Росії ("вибори" до Думи);

* в НАТО (попередньо буде визначено наступника Столтенбергу).

Доля України залежить від самої України, але всі процеси у сучасному світі взаємопов`язані - тому зовнішньополітичний вектор Києва повинен бути потужним як ніколи в силу того, що ці три місяці закладають фундамент взаємодії України з основними світовими гравцями на найближчі роки.

Але яка потужність з агентом "Козирь" та гяуляйтером Коломойським? З цими можна лише плисти за течією, та й вибір течій невеликий - Волга чи Хуанхе.

В Україні навколо пп-2 спалахнули пристрасті.

На відміну, наприклад, від США, де ця тема цікавить політиків та журналістів, акредитованих при Держдепартаменті, коли вони задають запитання на брифінгах, але вона не цікавить пересічних американців, судячи з того, що й американські медіа висвітлюють її дуже мало, зокрема на телебаченні ця тема взагалі відсутня.

Пояснення різниці у реакції зовсім не лише у тому, що в Україні запуск в експлуатацію пп-2 розглядають як загрозу національній безпеці. Але, на мій погляд, і в іншому.

Я спробував запитати доволі багато людей через коментарі на ФБ, а чого саме ви чекали від США? Яких дій? Бо коли люди кажуть, що вони розчаровані, то це означає, що вони чогось очікували, а їхні очікування не виправдались. Більшість з тих, кого я про це запитав, взагалі нічого не відповіли. Хтось сказав, що нічого не очікував, але Байден не виправдав сподівань та їх розчарував (тобто все ж таки, чогось очікували, раз були сподівання?). Лише двоє Друзів відгукнулись на моє прохання та відповіли, чого би вони очікували від США для зміцнення безпеки України, за що я їм вдячний.
Не зважаючи на відсутність відповідей від багатьох людей, а лише наявність розчарування, зрозуміло, що це розчарування через невиправдане (я би навіть сказав, абсолютно невиправдане) очікування, що США в особі Джо Байдена та його адміністрації можуть та навіть повинні зупинити будівництво пп-2.

Чому подібні очікування абсолютно не виправдані?

Я не дипломат, не урядовий аналітик і не володію ніякими даними, крім тих, які публікуються відкрито офіційними урядовими джерелами та журналістами, яким можна довіряти. При цьому особисто мені абсолютно ясно вже протягом двох років, принаймні з літа 2019 року, що пп-2 буде добудовано, і що вже тоді було пізно намагатись припинити його будівництво.

Чому так? Просто тому, що іншого висновку не можна дійти, якщо проаналізувати факти.

Уряд Німеччини дав 31 січня 2018 року швейцарській компанії Nord Stream 2 AG дозвіл на будівництво газопроводу в територіальних водах Німеччини, після чого це будівництво почалося, відразу дуже активно. Цьому будівництву ніхто не протидіяв якимось реальними дипломатичними діями. Напевно, йому могли би протидіяти США, але адміністрація Трампа і сам Трамп, хоча і висловлювали неодноразово опозицію будівництву газогону, не робили нічого а ні для того, щоб це будівництво взагалі не відбулось, а ні для того, щоб це будівництво зупинити. Аргументи Трампа проти будівництва, які він неодноразово висловлював публічно, базувалися на тому, що він хотів, щоб Німеччина купувала скраплений американський газ, а не російський газ. Це на той момент (та й на сьогодні) технічно нездійсненно - США не можуть експортувати стільки скрапленого газу, скільки було б необхідно, щоб повністю замінити російський на німецькому та європейському ринках. Напевно, можливо було проводити з Німеччиною перемовини, запропонувати частково замінити російський газ американським, і так далі, і таке інше. Не знаю, чи подібні перемовини велись. Судячи з усього, реальних перемовин не було. Інакше про них було би відомо.
Навпаки, Трамп зіпсував з Німеччиною відносини, і починаючи з листопада 2019 року до приходу у Білий Дім Джо Байдена у січні 2021 року контактів між країнами навіть на рівні держсекретаря/міністра закордонних справ просто взагалі не було.
Оскільки серед американських політиків від обох партій була (і є) широка опозиція до пп-2 та оскільки адміністрація Трампа нічого реального не робила для протидії будівництву газогону, в грудні 2019 Конгрес США вніс пункт про застосування санкцій до будівельників пп-2 в законопроект про оборонний бюджет на 2020 рік, який був прийнятий Конгресом майже одноголосно. 20 грудня 2019 року тодішній президент Трамп підписав прийнятий Конгресом законопроект, який з того дня став законом.

Яка, однак, була ситуація з будівництвом на той момент? Не складає труднощів знайти дані про те, що газогін на той час був на 83% побудований - вже було прокладено 2042 км труб (про це повідомляв 21 грудня 2019 року, наприклад, журнал Форбс).

Загроза санкцій змусила швейцарську компанію Allseas Group S.A. вже на наступний день після вступу закону в силу припинити свою участь в будівництві. Це дуже суттєво уповільнило роботи, оскільки Росія не мала технічних можливостей, які були у компанії Allseas. Але було абсолютно ясно, що те, що на 83% уже побудовано, рано чи пізно буде добудовано. Нехай з запізненням, навіть з великим запізненням. І протидіяти цьому на той момент уже було пізно.

До того ж адміністрація Трампа ніяких санкцій проти російських будівників газогону взагалі не вводила, вони продовжували свою роботу. Ніяких перемовин з Німеччиною США на цю тему (як і на інші теми), як уже сказано вище, у 2020 році не проводили. Принаймні жодної інформації про такі перемовини немає.

У грудні 2020 Конгрес США вніс до закону про оборонний бюджет на 2021 рік положення про більш широкі санкції проти пп-2. Трамп наклав на цей законопроект вето. Конгрес це вето подолав 1 січня 2021 року, і закон вступив в силу.

Відповідно до цього закону Держдепартамент повинен інформувати Конгрес кожні 90 днів про роботи на пп-2, про те, хто підлягає санкціям за проведення цих робіт і про введення таких санкцій. Закон дозволяє адміністрації відмовитись від введення санкцій проти певних суб’єктів, які визначено як такі, що потенційно підлягають санкціям, якщо адміністрація вважає, що це в інтересах національної безпеки США. Лише після того, як цей закон вступив у силу, адміністрація Трампа в останні дні свого перебування при владі, наклала санкції на одну російську компанію та одне судно, які будували пп-2.

Проти 19 російських суб’єктів - будівельників газогону (п’ятьох компаній та 14 суден) були запроваджені згідно цього закону санкції в лютому і в травні 2021 року вже адміністрацією Джо Байдена. Але с 21 грудня 2020 року, коли Allseas Group S.A. вийшов з проекту, до 20 січня 2021 року, коли Джо Байден вступив на посаду президента, Росія своїми силами змогла прокласти труби ще на 12% загальної протяжності газопроводу, і тим самим пп-2 був на той момент добудований на 95%.
Якщо хтось вважає, що при цьому у адміністрації Джо Байдена були можливості зупинити це будівництво, дуже цікаво було б дізнатись, як саме?

Я не бачу таких можливостей. Звичайно, я не кажу, що я найрозумніший. Може, я чогось просто не бачу. І аналітики, які Байдену та держсекретарю Блінкену доповідають, щось пропустили. Тоді що саме?

З того, що детально пояснював на брифінгу у Держдепартаменті у четвер його прес-секретар Нед Прайс ясно, що у адміністрації Байдена ніяких ілюзій з цього приводу не було з самого початку. Та й не могло бути, бо те, що газогін добудують, було абсолютно ясно ще два роки тому.

Водночас, Джо Байден та його адміністрація вважають газогін російським геополітичним проектом, дуже шкідливим як для енергетичної безпеки Європи взагалі та України зокрема, так, відповідно, і для загальної безпеки.

Прайс, до речі, підтвердив, що адміністрація залишається абсолютним супротивником пп-2 і після публікації спільної заяви США та Німеччини минулої середи та буде продовжувати виконувати закон та запроваджувати санкції до будівників газогону (наступний звіт Конгресу по цьому питанню має бути надісланий в середині серпня).
Як пояснив Нед Прайс, з моменту свого приходу до влади, адміністрація бачила два варіанти.

Перший (дуже поганий) – газогін буде добудовано та введено в експлуатацію на повну потужність без будь-яких запобіжників.

Другий (оптимальний, менш поганий, з урахуванням відсутності у адміністрації можливостей зупинити будівництво) - газогін буде добудовано, але його введення в експлуатацію та скільки газу можна буде по ньому качати, буде обумовлено гарантіями того, що Росія не зможе використовувати його як зброю, зокрема проти України.

Саме для того, щоб мати можливість розмовляти на цю (і не лише на цю) тему з Німеччиною, адміністрація відмовилась від запровадження санкцій безпосередньо проти компанії Nord Stream 2 AG та її керівника. За словами Прайса, аналітична оцінка була одностайною – у разі запровадження таких санкцій усе піде по першому варіанту (дуже поганому, описаному двома абзацами вище).

У мене є риторичне запитання скоріше до української (а можливо й польської) дипломатії, ніж до пересічних людей. Якщо, наприклад, мені, абсолютно пересічній людині, яка отримує інформацію виключно з публікацій у відкритих джерелах, два роки тому було ясно, що пп-2 буде добудовано, то чи було таке саме розуміння у дипломатів зацікавлених країн? Якщо ні, то ні. Якщо так, то треба було будувати стратегію, що робити, коли газогін буде добудовано (бо те, що його буде рано чи пізно добудовано, не могло викликати вже тоді жодного сумніву). Будувати стратегію та діяти. Є якась стратегія? Може хіба що прихована, але я її не бачив та не бачу.
І щодо спільної заяви США та Німеччини минулої середи, яка викликала в Україні обурення.

Я хотів би сказати наступне.

З точки зору гарантій безпеки Україні ця заява розпливчата. Якщо ця розпливчатість не буде наповнена змістом, яким саме конкретним чином безпека України буде забезпечена у разі конкретних агресивних дій Росії, заява залишиться дуже декларативною.

Але якщо Україна прагне мати реальні конкретні гарантії своєї безпеки, то саме Україна повинна таких реальних конкретних гарантій домагатись - це робота української дипломатії. Само по собі нічого не робиться. Якщо мені щось потрібно, то я повинен домагатись того, що мені потрібно. І тут в української дипломатії є дуже конкретні та реальні задачі.

Потрібно домагатись отримання статусу найближчого партнера США поза НАТО.
Потрібно домагатись розгляду та прийняття Конгресом законопроекту S.814 - Ukraine Security Partnership Act of 2021, який внесено у Сенат та який дуже багато чого корисного містить саме для безпеки України, у тому числі
- збільшення щорічної військової допомоги США Україні з $ 250 до $ 300 мільйонів.
Військова допомога може включати протитанкову зброю, міномети, види озброєнь, які обслуговуються екіпажами, гранатомети, боєприпаси, системи протикорабельної та протиповітряної оборони, стрілецьку зброю;
- $ 4 мільйони щорічно в 2022-2026 роках для навчання українських військових;
- розробку Держдепартаментом протягом 90 днів програми підтримки України на 2022-2026 роки;
-Розробку цільової програми інвестицій в оборонну промисловість України;
- призначення спеціального представника США по Україні;
- створення робочої групи по Україні спільно з європейськими союзниками.

Потрібно домагатись підписання зобов'язуючого договору про партнерство з США у галузі безпеки з реальними гарантіями безпеки з боку США.

Цим всім повинна займатись українська дипломатія. Бо це Україні потрібно. Якщо українська дипломатія цим займатись не буде, ніхто інший у світі цим також займатись не буде.

А якщо представники української влади будуть продовжувати загравати з Китаєм, то чогось гіршого для отримання гарантій безпеки з боку США навіть уявити важко. Ну, і звичайно, якщо українські спецслужби будуть викрадати людей у дружній сусідній країні лише заради того, щоб «знайти щось на Порошенка», то і це йде абсолютно всупереч бажанню мати сильне безпекове партнерство з Америкою.

І ще от що дуже важливо. Україні потрібно у будь-якому випадку включатись у докорінну реформу енергетики, з тим, щоб скоротити до мінімуму споживання газу, перестати залежати від його імпорту та бути частиною сучасного демократичного світу, який буде йти найближчими роками саме цим шляхом. Інакше буде пожиттєво залежність від російського (саме російського) газу, і уся країна буде довічним заручником цієї залежності.

Західні країни проголосили дуже чітку програму переходу на зелену енергетику. Протягом наступних десяти років викиди двоокису вуглецю в атмосферу буде скорочено вдвічі, протягом наступних 30 років їх буде зведено до нуля. Це означає, що споживання газу у Європі почне зменшуватись у середньостроковій перспективі і буде продовжувати зменшуватись неухильно. І навіть без усякого пп-2 цінність української газотранспортної системи буде падати, як будуть падати і доходи, які може від неї отримувати Україна. Німеччині газ потрібний сьогодні як тимчасова заміна вугіллю та атомній енергії, від яких вона відмовилась. Але це лише дуже тимчасова потреба у газі. Тому що далі, і дуже скоро, почнеться поступовий відхід і від використання газу.

Треба бути відвертими – центральне опалення та централізоване постачання гарячої води в усіх великих українських містах, спалення астрономічних обсягів газу для обігріву землі, у якій прокладено труби, - це те, з чим неможливо рухатись далі у 21 сторіччя, бо це анахронізм радянської енергетики, який дістався Україні у спадок від срср.

І Україна може стати частиною нової енергетичної реальності, при чому не лише розвиваючи у себе зелену енергетику, але й розвиваючи виробництво її засобів та їхнє постачання в інші країни, заробляючи на цьому реальні гроші.
Тільки не треба казати, що якщо Україні дадуть мільярд доларів інвестицій на це, то усе розкрадуть. Тоді й починати не треба. До речі, яку суму український парламент повернув нещодавно Фірташу?

Щодо сертифікації та вводу в експлуатацію пп-2, то це буде окрема дуже велика проблема для Росії. Якщо у тому, що пп-2 буде добудований, уже протягом двох років немає сумнівів, його подальша доля залишається під питанням. І цьому буде присвячена частина мого щотижневого огляду подій у США (читайте там переклад статті старшого експерта Атлантичної Ради з енергетичних питань).

І насамкінець. Я не можу довести це як математичну теорему, але якщо путін спробує загострити ситуацію у будь-який спосіб - військовим шляхом, чи черговим газовим шантажем, США влаштують йому дуже великі проблеми, і йому нічого не вдасться. І при чинній американській адміністрації буде саме так, і ніяк інакше. А для того, щоб це було документально підтверджено, треба робити те, що описано трохи вище, насамперед цим повинна займатись українська дипломатія.

https://www.facebook.com/igor.aizenberg.1/posts/2884063608508859?__cft__[0]=AZUAOvgdzRs93vrjY2LPnklJifcx87L333LjOFrDg8wF4wEnIa-LXcD9CpjLbT87RAm2h-Q2K-8LtvHKkdgq5fHkJOWLIcc3CT0TOWsFJ2o_vU0828oKiZ43y5CY4SIbh3VOC7YukPBfirZBkIj8WBLc0foWUrb3-2XiE3qcyUPFrA&__tn__=%2CO%2CP-y-R

Надання китайської військової техніки росіянам, вивчення досвіду окупації Криму й Донбасу для можливої атаки на Тайвань й Україну: почалися масштабні навчання Кремля та КНР

Ореол таємничості, під яким готувалися російсько-китайські навчання “Восток/Взаимодействие 2021” на території КНР, нарешті зник: китайська пропаганда почала волати про де-факто історичний військовий союз з Російською Федерацією.

Перші серйозні згадки про китайську версію “Востока” (кремлівська відбувалася на російському Далекому Сході), що, в свою чергу, є віддзеркаленням “Запада”, який пройде на кордоні з Україною восени 2021 року, пролунали під час липневої зустрічі окупантів у Ташкенті.

На ній Шойгу підтвердив участь на військових навчаннях з КНР, а Компартія Китаю вкотре оголосила про “нову еру” дружби Москви та Пекіна.

Армія Росії почала прибувати до округу Нінся (що поблизу окупованої Південної Монголії) ще минулого місяця, але реальні навчання розпочалися у понеділок, 9 серпня 2021 року.

Разом з цим почалася й нова хвиля істерії про вічний союз між КНР-РФ з боку китайської пропаганди.

Однак, цього разу все серйозно.

Як передає українофобна помийка Global Times, військовий альянс Росії та Китаю вийшов на історичний рівень взаємодовіри (https://bit.ly/3AwFUTx).

Китайці вперше притягнули винищувачі Chengdu J-20, які є “авіаційною гордістю” КНР, раніше ніколи не представленою союзникам комунізму; в свою чергу, росіяни привезли свої Су-30(СМ).

Також росіяни “гратимуться” з китайськими J-11, J-16 (багатоцільові винищувачі), JH-7A, H-6K (бомбардувальники), великою транспортною технікою, тощо.

У навчаннях буде використано китайську та російську військову техніку інших рівнів: бронетехніку, САУ, гаубиці, РСЗО, допоміжну техніку до них, а безпілотники й гелікоптери. Відпрацьовуватимуться й удари ракетами “земля-повітря”.

Офіційна кількість залучених армійців у китайських ЗМІ - понад 10000 осіб. Згідно з російськими, - 13000. Також на навчаннях присутня військова верхівка РФ.

Як відмічається у пропагандах обох держав, йдеться про перший випадок масово використання військами Російської Федерації китайської техніки; тільки згідно з офіційною версією, росіяни вже пересіли на китайські САУ та піхотну техніку.

Найбільш вірогідно, китайська техніка перейде на озброєння ЗС РФ уже найближчим часом.
 
Натомість, під час кремлівських навчань “Кавказ 2020” китайці вчилися користуватися основними видами військової техніки РФ. А ще раніше комуністи вивчали російські методики агресії у ході тренувань “Схід-2018” та “Центр-2019”.
Крім цього, КНР підтвердила участь у “іншій тісній взаємодії з РФ”.

Йдеться про участь китайців у армійських іграх Кремля 2021 року, що пройдуть на території Росії, Білорусі, Узбекистану та Ірану з 22 серпня по 4 вересня.

Наразі участь Китаю у навчаннях “Захід 2021”, що пройдуть у середині вересня 2021 року в Білорусі, поблизу кордону з Україною, невідомо; однак, можна припустити, що якщо контингент КНР братиме участь у так званих “іграх” у Білорусі до 4 вересня, то його залишать й до 10 вересня, коли має початися провокативний “Захід”.

Серед офіційних підстав для навчань - “забезпечення миру та стабільності у регіоні”.
Однак, з багатьох джерел відомо, що мова не просто про тренування заради “миру”.
По-перше, КНР не приховує, що має намір використати війська, разом з Росією, на території Афганістану.

Цитата GT: “Безвідповідальний вихід США з Афганістану залишив тягар для сусідніх країн Центральної Азії. Як великі держави, Китай та Росія повинні виконувати свою роль, спільно захищати регіональний мир і стабільність та запобігати розвитку терористичних сил у регіоні”.

По-друге, китайська пропаганда всіялко протипоставляє КНР-РФ - США, що, за словами тієї самої GT, своїм (санкційним) тиском на Москву та Пекін спричинила їх об'єднання.

По-третє, як відмічають профільні експерти у статті SCMP, мета КНР, що не брала участь у реальній війні з 1980х років, отримати досвід російських операцій у (!) Грузії, Україні та Сирії (https://bit.ly/2VHHums).

По-четверте, йдеться про намір РФ і КНР проводити спільні навчання далеко від власних кордонів: до 2023 року Росія планує взяти участь у навчаннях поблизу Тайваню та Японії, а Китай - у Балтійському морі, за моделлю спільних китайсько-російських тренувань у Середземному морі (2015).
 
По-п’яте, як китайська, так і російська, техніки, що будуть використовуватися під час навчань, спрямовані на знищення зброї США та союзників; тобто мова взагалі не про Афганістан і нових комуністичних союзників серед талібів.

Як відмічається у американській аналітиці, досвід Росії (у окупації територій Грузії та України) знадобиться КНР при підготовці до атаки на Тайвань (https://bit.ly/3lTw9eb), яка неминуче супроводжуватиметься початком війни з США та Японією.

За офіційною версією, у навчаннях беруть участь російські війська у Азії та китайські війська на Заході КНР, проте, беручи до уваги брехливість обох режимів, найбільш вірогідно, що на навчання прибули злочинці, причетні до війни на Сході України.
Ба більше: якщо згадати факт участі китайських військових у групі Вагнера, то вірогідність поставок “героев Донбасса” до Китаю лише збільшується: для відпрацювань технік агресії проти демократичних держав.

Згідно з повідомленням Міноборони КНР, росіяни та китайці утворять спільні команди для розробки планів ведення війни, аби вдосконалити методи спільної розвідки, а також щоб покращити методи атак і ліквідацій. Також додається, що головна мета - зміцнення “всебічного партнерства між КНР і РФ у нову еру” - тобто еру антидемократії (https://bit.ly/3jDqo1D).

Як нині відомо, відразу після участі у вищезгаданих навчаннях у Нінся, армія РФ залишиться для участі у наступних навчаннях від держав-учасниць ШОС - на чолі з КНР, а також у тренуваннях у окупованому Східному Туркестані, де відбувається геноцид уйгурського народу.

У свою чергу, КНР буде зосереджена на Східній Європі, де на території Білорусі зберуться для кремлівських ігор не тільки маріонетки Лукашенка, але й хунта М’янми, Лаос, Таджикистан, Узбекистан і Малі.

Як підкреслює видання National Interest, загроза величезна, адже російські війська вчаться керувати китайською технікою; якщо уявити логістичне поєднання військ Росії та Китаю, то зупинити “бліцкриг” нової імперії зла стає фактично неможливо (https://bit.ly/2VKXMeg).

Як приклад наводиться можливість перекидання сил КНР до Чорного моря - для підтримки російських операцій - для “анексії” чорноморської частини Східної Європи, тобто - такого бажаного Кремлем “юго-востока” України, включаючи Одесу, Миколаїв, Херсон та Запоріжжя.

Без підтримки комуністичного Китаю такі маневри Росії є дитячою вигадкою.
Однак, якщо розглянути можливість початку війни у Тайванській протоці, ризик відкриття другого фронту РФ-КНР проти України - для послаблення США і союзників - стає все більш реальним.

https://www.facebook.com/100000950192649/posts/6019036471471300/

По-перше, КНР не приховує, що має намір використати війська, разом з Росією, на території Афганістану.

Цитата GT: “Безвідповідальний вихід США з Афганістану залишив тягар для сусідніх країн Центральної Азії. Як великі держави, Китай та Росія повинні виконувати свою роль, спільно захищати регіональний мир і стабільність та запобігати розвитку терористичних сил у регіоні”.

Президент России Владимир Путин на совещании с членами правительства дал поручения по стабилизации цен на продовольственные товары, резко взлетевшие в год выборов в Государственную думу.

Кабмину РФ следует принять меры по увеличению ввоза в страну сельскохозяйственной продукции из стран СНГ, говорится в материалах по итогам встречи, опубликованных на сайте Кремля.

Ответственным за дополнительный импорт назначен лично премьер Михаил Мишустин, которому предстоит отчитаться перед президентом 1 сентября и далее докладывать раз в квартал.

https://www.finanz.ru/novosti/lichnyye-finansy/putin-poruchil-chinovnikam-nayti-deshevye-produkty-dlya-rossiyan-1030709912

Два болезненных тезиса Сергея Лаврова в оккупированном Крыму
Сегодня, 12 августа, на территории оккупированного полуострова Крым, в рамках так называемого арт-кластера «Таврида» выступил министр иностранных дел Российской Федерации Сергей Лавров.

Это выступление Сергей Лавров использовал для того, чтобы в очередной раз ретранслировать пропагандистские нарративы, направленные против Украины.
В частности, глава МИД РФ уже успел назвать международный саммит «Крымская платформа» очередным шабашем, на котором “Запад будет продолжать пестовать неонацистские, расистские настроения современной украинской власти”.

Кроме того, по мнению Лаврова, Александр Лукашенко, который заявил, что Беларусь признает Крым российским лишь после того, как там начнут работать все российские олигархи, должен помнить о том, что полуостров, якобы, часть России, которая часть союзного государства с Беларусью.

Фактически, Сергей Лавров принуждает Александра Лукашенко признать оккупированный Крым российским, как де-факто, что лишний раз демонстрирует, куда более натянутые отношения между Москвой и Минском, нежели выставляется на всеобщее обозрение. Да и сама фанатичность навязать Крым Беларуси именно в подобном формате, говорит об остром комплексе неполноценности оккупантов, продолжающих делать вид, что краденное это их собственность.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2650690355236868&id=100008877886960&__cft__[0]=AZXM2zXpFCk2NuEQFYj7jAcmQVINFJU2FWHD30A6TMUxL0yNLlra_YD9MGKidZ9Ut5eVkabosxqdzFQGCIdLMK02LHWP1umJd9rfUsRaP0YFwSUGDvfzfF1DMI8wJsftmSFOfnPuIFKzK8D2Gnq8R3bBxGO68pYkJE_ZzKeSkxNvmg&__tn__=%2CO%2CP-R

Сергей Шойгу:

И это разложение идет казалось бы незаметно. К сожалению, я был свидетелем многих таких вещей, начиная от той же самой Сербии, или бывшей Югославии. Со многими руководителями, которые потом попали в Гаагский трибунал, мне, не буду скрывать, посчастливилось и повезло работать вместе, взаимодействовать. Это и Милошевич, Караджич, генерал Младич. И кого-то уже нет, но они тогда в последний момент поняли, что страна разлагается изнутри.

https://meduza.io/news/2021/08/12/sergey-shoygu-mne-poschastlivilos-i-povezlo-rabotat-s-byvshimi-rukovoditelyami-yugoslavii-popavshimi-v-gaagskiy-tribunal

За словами Санду, Молдова підтвердила намір відновити процес врегулювання з Придністров'ям виключно мирним шляхом в рамках існуючих переговорних майданчиків і при дотриманні суверенітету Молдови в міжнародно визнаних кордонах.

Також обговорювалося торговельне співробітництво Молдови і Росії, допомога з боку Росії в утилізації боєприпасів на військових складах в селі Колбасна, безмитна торгівля, контракт на постачання газу в Молдову.

Козак заявив про дуже конструктивний і доброзичливий діалог з Санду. Проблему Придністров'я він назвав внутрішньою справою Молдови і заявив, що Росія не готова висувати якісь власні умови для врегулювання.

https://news.liga.net/ua/world/news/kozak-posle-vstrechi-s-sandu-rossiya-ne-vydvigaet-usloviy-po-uregulirovaniyu-v-pridnestrove

Сергей Бережной вот отличную аналогию придумал. Если к твердому упругому телу приложить силу давления - оно прогнется по вектору этой силы. Может быть, даже примет требуемую форму. Но как только вы уберете давление - тело вернется к своему первоначальному состоянию.

Вот вам и вся политология.

Видимо, есть какая-то черта, после пересечения которой падение во тьму становится уже необратимым. И обратного подъема из этой ямы не существует. Если убить всех прогрессивных, умных, мыслящих, свободных - то дальше рождается та критическая масса средневековых мракобесов, которая уже самая выжигает все живое внутри себя. Это замкнутая система. Зацикленный процесс. И чтобы там, на этой старательно выжигаемой земле, появилась достаточное количество новых чудом выживших зеленых ростков, потребуются, видимо, десятилетия. Если не столетия.
Исламская революция была полвека назад - и КСИР до сих пор успешно выжигает в Иране все новые ростки. Выстрел «Авроры» был сто лет назад - и достаточной массы свободных русских так и не народилось дор сих пор.

Если народ упорно, десятилетиями, сражается за то, чтобы жить в средневековом говне, отрезать своим дочерям носы, и убивать своих жен за то, что они решили в жару вдохнуть воздуха из-под одетого на голову мешка - победить его в этом героизме невозможно.

Это правда.

То, что сейчас происходит в Кабульском аэропорту, как люди по шасси лезут на самолет, лишь бы улететь, как американские военные открывают огонь в воздух, чтобы их разогнать, как люди падают со взлетевшего самолета с сотен метров на бетон, как улицы Кабула забиты машинами, спешащими успеть домой до объявления талибами новых порядков - все это страшно. Это жутко. Этих людей бросили, и многие из них умрут.

Это тоже правда.

Но теперь задайте себе вопрос. О том, какой был выбор. Какие были другие варианты. Кнопочки «сделать все хорошо» нет. Её никогда нет. Её просто не существует в природе.

Как правило, есть только кнопочки «плохо» и «еще хуже».

США потеряли в Афганистане 2300 человек. Это порядок цифр АБСОЛЮТНО СОПОСТАВИМЫЙ с потерями ВСУ на Донбассе. Это даже в абсолюте сопоставимые цифры. Примерно по двести человек в год, по человеку каждые два дня.
Страшно бросать людей там на резню? Страшно. Но вариант есть только один.
Подойдите к зеркалу. Посмотрите в него. И ответьте.

Вы готовы отправить в Афганистан ради спасения этих людей украинские войска, чтобы они там, черт-те где, за десятью горами, еще десять лет несли такие же потери, какие Украина несет на Донбассе?

А ведь только это может их спасти.

Вот и весь вам бином Ньютона.

У меня, например, нет ответа. Я с ужасом думаю, что не дай бог окажусь когда-нибудь в такой ситуации. Когда придется делать выбор. Когда придется решать, кому жить, кому умирать. Когда придется посылать на смерть. Я один раз, двадцать лет назад, командовал на войне взводом - и с тех пор это самый страшный хтонический ужас для меня. Распоряжаться жизнями других людей.

Именно поэтому я ни за что не полезу в политику.

Попробуйте объяснить рядовому американцу, почему Америка должна хоронить свою молодежь за два океана, если этого не делает больше никто в мире. Попробуйте объяснить это украинцу.

Какие бы сейчас ни раздавались обвинения в адрес Байдена - большинство граждан США поддерживает вывод войск.

Опросы штука упрямая.

Поэтому, пожалуйста, не пишите про предательство. Формула "Предательство Америки" - из того же набора Офиса Простых Решений. А их тоже не существует в природе.

Если кто и предал Афганистан в первую очередь - так это сам Афганистан. Никто не будет воевать за другого, если он не будет воевать за себя сам. Украинец не будет воевать за афганцев. Бельгиец не будет воевать за украинцев. Если украинец устал от войны и хочет просто перестать стрелять.

Только орки разного пошиба и разных скреп, хоть исламских, хоть русскомирных, готовы воевать веками.

Собственно, это и есть основная мысль моего поста.

Параллели, я думаю, дальше каждый способен провести сам.

Похоже, что эпоха мирового шерифа, который будет приходить в каждый уголок планеты, и там, за свои деньги, своими смертями, наводить другим красивую жизнь, закончилась. Европа и НАТО не хочет лезть никуда. Америка устала лезть везде.
Будет сосредоточение на Европейском плацдарме, с попыткой противостоять России и Китаю - но вряд ли и здесь в ближайшее время следует ожидать Черчилля с Рейган и Тэтчер. Как и было сказано - миропорядок, который существовал на планете с 1945-го по 2014-й - рухнул. Теперь будет новая эпоха брожения. Эпоха изменения границ. Передела мировоззрений. И новый - миропорядок в конце. Когда уляжется пыль.
 
Все окукливаются. Все начинают замыкаться в себе. Идет период мудрых народов с их простыми решениями.

Убедите меня, что его получится пережить без десятилетий постоянных региональных войн почти всех почти со всеми.

Ну, тут мой старый плач Ярославны про свой остров-крепость посреди океана дерьма, что никакой Пьер из Бельгии не будет воевать за Трехизбенку, если Василь из Сум устал от войны, но…


А, ладно. Проехали уже.

И еще одно. Бога ради. Не употребляйте этот имперский пропагандистский термин - «Демократия на штыках». На штыках можно принести только ссср того или иного разлива. Спросите вон у… Да у кого угодно. У Польши, у Чехословакии или у Бессарабии.

Демократии «на штыках» как раз выносят тирании. Хоть СССР, хоть Третий Рейх, хоть ИГИЛ.

А дальше вступают совсем иные механизмы.
Такие вот пироги.

https://www.facebook.com/babchenkoa/posts/3768504026583136?__cft__[0]=AZXabjf8tGZgtAqhiKBqNOQReFPMHslFvqpkSB2Qno3YE1SRXA9QGU6eYtG9GZ2VUEwVPnpzPvarU4mfdiUr-HUWij5fOW3a_1pLvbqqwRi0a_n4qmyAHkRBLc_z2FNp1DS0N3KPpHRXYWx0NqQWiVQF5tzj0w22Qe2i-eBrMbC8sQ&__tn__=%2CO%2CP-R

22 афганські спецпризначенці, підготовлені за стандартами НАТО, здалися без бою талібам - їх розстріляли на місці.

Таліби розстріляли 22 афганських військових спецпризначенців, які здалися без опору.

Як повідомляє CNN, ці афганські військові пройшли спецпідготовку за стандартами НАТО, були озброєні найсучаснішою американською зброєї, але порадившись із своїми племінними ватажками, ухвалили рішення здатися без бою.

Всю групу спецпризначенців таліби розстріляли відразу після того, як афганські військові склали зброю.

посол РФ в Афганистане Дмитрий Жирнов

"Я сужу по первым суткам их контроля над Кабулом. Впечатления хорошие. Сейчас в Кабуле ситуация лучше, чем была при Ашрафе Гани. То есть при террористах талибах лучше, чем при Гани"

"Мы давно уже установили связи, контакты с движением талибов. То, что мы загодя подготовили почву для разговора с новой властью в Афганистане, это актив российской внешней политики, который мы используем по полной в долгосрочных интересах Российской Федерации."

"Прямой угрозы нашим союзникам в Центральной Азии мы не видим. Нет ни одного факта, говорящего об обратном"

Опубликованное 21.07.2021 г. совместное американо-германское заявление "Joint Statement of the United States and Germany on Support for Ukraine, European Energy Security, and our Climate Goals" вызвало взрыв возмущения как в США, так и в Восточной Европе. Главная тема обвинения - США предало своих союзников, отказалось от идеи блокирования "Северного потока-2" и продожает уклоняться от санкций относительно ближайшего окружения Путина.  

И это правда.

Вот только суть этого всего лежит в несколько другой плоскости, чем кажется упрощенному примитивизму оппонентов Байдена.

Вопрос первый. Смена стратегических приоритетов США.

Изоляционизм Трампа сменяется глобализмом Байдена. Происходит смена  стратегических приоритетов США, где Россия уже не рассматривается как основная цель противостояния. Основной целью становится Китай.  

Все попытки России вернуть себе статус "врага №1", а значить и вес в планах Байдена ни к чему не привели. Попытки оказать давление путем имитации возможности полномасштабного наступления на Украину полностью провалились.

США увидело пустые эшелоны и ракетные комплексы без ракет в контейнерах, а министерство обороны США выдало уничижительный отзыв о возможностях ВС РФ, даже в противостоянии с Украиной. Хотя на всякий случай, США и НАТО устроило цепь беспрерывных дву- многосторонних учений вокруг и внутри Украины доведя дислоцируемый в Украине  л\с  ВС США до двух тысяч военнослужащих и создало передовые базы в Бердянске и Мариуполе.  

При этом, выход оперативных подразделений  ВС РФ непосредственно на территорию Беларуси автоматически запускает серию "учений" под кодовым названием "Анаконда", что позволит довести нахождение л\с  ВС США в Украине до 20 тысяч, плюс оперативные комплексы ПВО.

И это - не о нас. В этом - каждый за себя.

США прикрывает Украиной союзников,  Китай осторожно, но вполне ощутимо подталкивает Россию к аннексии Беларуси пытаясь создать для Европы и США "зону нестабильности" в противовес хаосу возле своих границ, который создает уход американских войск из Афганистана и активизации сил США и Великобритании у собственных территорий.

Вопрос второй. Глобальное изменение климата.

Вопрос борьбы с изменением климата, как один из основных приоритетов администрации Байдена, требует кооперации и согласованности действий с основным стратегическим противникам - Китаем и основным европейским игроком - Германией.

Именно игра на стыке противостояния и вынужденной координации и составляет всю суть нынешней политики США.

Так как же собирается играть во все это Байден ?

Во-первых - реализацию своих глобальных планов Байден вполне логично начал с вопросов внутренних -  принятия программы модернизации инфраструктуры, которая на многие годы определит движение США. При том не смотря на все конфронтационные риски и противоречия добился принятия той программы двухпартийным большинством, что в условиях американской политической системы является важнейшим элементом. Данная программа закрепляет существенное финансовое вливание в инфраструктуру и создает фундамент экономического развития США на ближайшие десять лет.  

США собираются тратить день на себя и только на себя. Крохи летящие со стола - не в счет.

Вторым важнейшим внешнеполитическим элементом реализации этой концепции Байдена есть  вывод американских войск из Афганистана.  

Афганскому правительству был заявлено что США потратило свыше 30 млрд. $ на вооружение афганской армии, было обучено более 300 000 военнослужащих армии Афганистана, а далее "...мы дали вам удочку, но ловить рыбу за вас не будем".

При этом США быстро эвакуировали основную массу специалистов, которые несомненно были бы уничтожены талибами.

Разведка США прекрасно знала о ситуации в Афганистане ***  и Байден спокойно уехал отдыхать, на фоне нарастающего развала и перехода Афганистана под контроль талибов.

При этом нужно особо обратить внимание - США категорически заявили, что власть талибов никогда не будет признана США.

В чем же суть вашингтонского сценария талибанского блицкрига?

Суть проста - в непосредственной близости и соприкосновении границ потенциальных противников - Китая и России,  создать огромную зону доминирования исламского фундаментализма, сферу потенциальной угрозы стабильности в этих регионах.

Вместо зоны относительной стабильности удерживаемой деньгами и кровью американцев, возникает зона политической и военной нестабильности, у границ непосредственных противников США , которую  они будут пытаться стабилизировать своими деньгами и своей кровью. - это так и просится в учебник по геополитике.  

Любые экономические проекты на этой территории заранее обречены на санкции США и ЕС , а значит стабильность этого хаоса  будет будет единственным стабильным фактором.  Вопрос Сындзян-Уйгурского автономного округа, вопрос независимости Чечни обрели новое дыхание *

Третий важнейший элемент (понимание которого предельно важно для Украины) -   эпоха декларативного союзничества США с другими государствами заканчивается.

Отныне именно вклад этих государств в поддержание союзнических обязательств и будет главной основой сохранения и определения уровня союзнических обязательств США перед ними.  Старое как свет "Do, ut facias" («я даю для того, чтобы ты сделал») становится основой внешнеполитического прагматизма США.

Классический пример - Германия и "Северный поток-2". Важный союзник в вопросе экологии, первая экономика Европы хочет торговать с Россией, потенциальным анклавом врага №1 - Китая. "Хорошо - говорит США, но если нам не понравятся политические последствия этой сделки - отвечать  будете вы". И тогда не колеблясь, США пустит под нож всю европейскую экономику посаженную на газовую иглу, спасая "декарбониацию", климатические договоренности и жизнь на планете Земля :)  

А пока что господа из Германии ...

Под бдительным надзором Хохштайна, успокойте Украину (за свой счет),  тормозните Путина в Беларуси и решите маленькую задачку - вопрос  сертификации газопровода "Северный поток-2" в условиях "Меркель капут" и яростного воя германских "зеленых".  А там, будет видно, стоит ли игра санкций.

Для нынешнего режима в Украине все это - чистая катастрофа.

Творцами новых принципов отношений США с Украиной становятся  Салливан и Хохштейн. Знаменитая фраза Салливана "Let them choose something normal, then we'll talk ..." - это больше обращение к украинскому народу, а вот решение сформулированное  Хохштейном, с его доскональным знанием  глубоких пластов украинской коррупционной действительности **, предназначена для озвучивания  Зеленкому.

Программа Саливана-Хохштейна в части Украины предельно проста.  США уже не будут интересовать ни законы, ни антикоррупционные органы, ни конкурсные комиссии, ни "антикоррупционеры" бегающие от одного наблюдательного совета к другому.  

Хохштейн предельно четко сформулировал основное требование наносящее сокрушительный удар по главной коррупционной составляющей из которой, за счет украинского  бюджета, кормится большая часть украинского олигархата - ликвидация электрогенерации угольными электростанциями.

Нужно сказать, что донецкие схемы угольного ограбления украинского бюджета, отработанные и вылизанные до зеркального блеска пережили не одного украинского президента. Они удивительно примитивны - добыча угля с диким процентом убыточности, использование этого угля для электрогенерации на угольных электростанциях и  как следствие, дикие цены на электроэнергию. При этом имеющиеся гидро- и атомная энергогенерация используется на низких уровнях исключительно для страховочной стабилизации энергосистемы.

Именно требование, ликвидировать этот коррупционный оазис будет озвучено Зеленскому во время визита в Вашингтон  30  августа.  США будет готово вложить $3-4 млрд.  в модернизацию украинских АЭС, переобучение освобождающейся рабочей силы и пакет соцгарантий для шахтеров.  

Естественно денег Зеленскому не дадут. Программа предусматривает прямое участие Агентства США по международному развитию (United States Agency for International Development, USAID) для оперативного и финансового контроля выделяемых денег. Информация об этом очень аккуратно, через лоббистсвие структуры Ахметова в США была доведена и до заинтересованныз олигархических групп в Украине. Истерика Ахметова и К с углем и электроэнергией - прямое следствие этого.

США намеренно провоцируют кризис внутри правящего режима Зеленского.

США в Украине нужен сильный союзник и  лидер.

И то что это точно не Зеленский - уже окончательно ясно.

https://timeze2019.blogspot.com/2021/08/blog-post.html